Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Переговории між Москвою та Константинополем

Переговории  між Москвою та Константинополем

Паралельно велися складні переговории між Москвою та Константинополем щодо статусу Києвської митрополії. В 1686 її офіційно перепідпорядковано патріарху Московському, в царській грамоті підтверджувалися її традиційні "права і вольпоєтї". В 1687 Константинопільський патріарх Діопіеій спеціальною грамотою узаконив перехід Київської митрополії під юрисдикцію патріарха Московського.

При покровительстві Церкви, попри всі трагічні обставини доби Хмельниччини та Руїни, впродовж другої половини XVII ст. у Києві продовжувався розвиток освіти і культури. Він функціонував як потужний друкарський центр. У цілому продовжувалися і розпиналися традиції, іа кладем і за доби П. Могили. Під редакцією І. Гізеля, який 1648 став ігуменом Братського монастиря та ректором Києво-Могилянського колегіуму, а з 1656 перебував архімандритом Києво-Печерської лаври до своєї смерті в 1683, двічі перевидавався Печорський Патерик (1661 і 1678). Велике значення мали його "Повний курс філософії" (1645-47), який він читав у Києво-Могилянському колегіумі, та виданий Лаврською друкарнею "Мир з Богом людині" (1669). Закладалися основи староукраїнського шкільного театру і 1667 вперше згадується вертеп. З цього час у формується і традиція постановки київських студентських вистав на біблійні сюжети.

В ті ж роки ігумен Київського Михайлівського монастиря Ф. Сафонович, спираючись на великі літописні матеріали і орієнтуючись на зразки польських хронік, виклав вітчизняну історію, яка була видана І. Гізелем під назвою "Синопсис" (1674). Існує думка, що по тільки редагування, а й у значній мірі і авторство цієї праці належить І. Гізелю. "Синопсис" мав компілятивний характер, але за браком праць з вітчизняної історії він до середини XIX ст. витримав 25 перевидань, останнє — в 1861.

Завдяки цим та іншим діячам Київ і за трагічних подій доби Хмельниччини та Руїни не тільки встояв, а й розвинувся в найпотужніший в усьому православному світі освітньо-культурний духовний центр.

/>

Комментарии запрещены.