Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Радикалізм промовців

Радикалізм  промовців

Радикалізм промовців зростав. Пролунали перші постріли з боку будинку Думи в бік кінної частини. У відповідь військові зробили кілька залпів по натовпу і рушили вперед. Люди почали тікати. Від куль 12 чоловік загинуло і близько 120 дістали поранення. Невдовзі на околицях міста почався єврейський погром, який тривав кілька днів.

Між тим страйки продовжувалися. На великому мітингу 21 жовтня в приміщенні Політехнічного інституту робітник Ф. Алексеев розповів про діяльність Ради у Петербурзі і закликав до створення у Києві аналогічної структури. 80 жовтня делегати від дев’яти найбільших підприємств міста зібралися в Політехнічному інституті на установчі збори Київської ради, головою якої обрано Ф. Алексеева.

З листопада під революційними гаслами виступили солдати пантонного батальйону, 17 листопада почалися запору тонни серед телеграфістів с аперних батальйонів. Наступного дня було намічено проведення загально гарні іонної військової демонстрації. Вона почалася вранці 18 листопада виступом розміщених у Печорській фортеці солдатів саперних батальйонів (до 800 чоловік), очолюваних близьким до більшовиків підпоручиком В. Жаданівським. До них приєдналися військовослужбовці деяких інших частин гарнізону та група робітників заводу "Арсенал", а згодом і робітники Південноросійського машинобудівного заводу. Але на Галицькій площі (тепер — площа Перемоги) їх зустріли команди піхотного полку, які без попередження відкрили вогонь. У перестрілці з обох боків було вбито і поранено до 250 чоловік. Повсталих було розсіяно, після чого місто проголошено на військовому стані і в ньому почалися масові арешти.

Повстання саперів сколихнуло Київ, тим більше, що в ніч на 9 грудня 1905 заарештували близько 00 активістів політичних акцій. 11 грудня під головуванням Ф. Алексеева бюро Ради робітничих депутатів прийняло рішення про загальний страйк з вимогою звільнити заарештованих та на знак солідарності з робітниками Москви, де 9 грудня розпочалося збройне повстання. Наступного дня страйкувало близько 6 тис. робітників. На кілька днів Шулявки опинилася фактично під контролем Ради, але в ніч на 16 грудня район оточили козаки, солдати і поліція, які почали ч лічив вже сформованих робочих дружин та заарештовувати активістів. Невдовзі надійшло повідомлення про придушення збройного повстання в Москві. Хвиля страйків почала спадати і до 25 грудня вони припинилися. Поодинокі страйки на різних підприємствах міста відбувалися і в 1906-1907, але за силою та організованістю поступалися тим, що мали місце в 1905.

/>

Комментарии запрещены.