Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Радикалізм промовців

Радикалізм  промовців

Радикалізм промовців зростав. Пролунали перші постріли з боку будинку Думи в бік кінної частини. У відповідь військові зробили кілька залпів по натовпу і рушили вперед. Люди почали тікати. Від куль 12 чоловік загинуло і близько 120 дістали поранення. Невдовзі на околицях міста почався єврейський погром, який тривав кілька днів.

Між тим страйки продовжувалися. На великому мітингу 21 жовтня в приміщенні Політехнічного інституту робітник Ф. Алексеев розповів про діяльність Ради у Петербурзі і закликав до створення у Києві аналогічної структури. 80 жовтня делегати від дев’яти найбільших підприємств міста зібралися в Політехнічному інституті на установчі збори Київської ради, головою якої обрано Ф. Алексеева.

З листопада під революційними гаслами виступили солдати пантонного батальйону, 17 листопада почалися запору тонни серед телеграфістів с аперних батальйонів. Наступного дня було намічено проведення загально гарні іонної військової демонстрації. Вона почалася вранці 18 листопада виступом розміщених у Печорській фортеці солдатів саперних батальйонів (до 800 чоловік), очолюваних близьким до більшовиків підпоручиком В. Жаданівським. До них приєдналися військовослужбовці деяких інших частин гарнізону та група робітників заводу "Арсенал", а згодом і робітники Південноросійського машинобудівного заводу. Але на Галицькій площі (тепер — площа Перемоги) їх зустріли команди піхотного полку, які без попередження відкрили вогонь. У перестрілці з обох боків було вбито і поранено до 250 чоловік. Повсталих було розсіяно, після чого місто проголошено на військовому стані і в ньому почалися масові арешти.

Повстання саперів сколихнуло Київ, тим більше, що в ніч на 9 грудня 1905 заарештували близько 00 активістів політичних акцій. 11 грудня під головуванням Ф. Алексеева бюро Ради робітничих депутатів прийняло рішення про загальний страйк з вимогою звільнити заарештованих та на знак солідарності з робітниками Москви, де 9 грудня розпочалося збройне повстання. Наступного дня страйкувало близько 6 тис. робітників. На кілька днів Шулявки опинилася фактично під контролем Ради, але в ніч на 16 грудня район оточили козаки, солдати і поліція, які почали ч лічив вже сформованих робочих дружин та заарештовувати активістів. Невдовзі надійшло повідомлення про придушення збройного повстання в Москві. Хвиля страйків почала спадати і до 25 грудня вони припинилися. Поодинокі страйки на різних підприємствах міста відбувалися і в 1906-1907, але за силою та організованістю поступалися тим, що мали місце в 1905.

/>

Комментарии запрещены.