Громадсько-політичне життя Києва

Каждый молочный фермер хочет мехдойку купить, но не всегда у нас есть понимание, как ее выбрать. В этом нет ничего зазорного, ведь всему учатся постепенно. Мы уже опробовали десятки моделей, включая и импортные. Можем смело сказать, украинские доилки не уступают иностранным. Конечно, по функционалу они где-то и слабее, но цена в разы ниже. Соотношение стоимости и качества реально адекватнее и приятнее. Так что, рассмотрим лучшие модели украинских доильных аппаратов. К ним мы отнесли Damilk АИД/УИД и Буренку. Почему Дамилк? В ТОП смело можно отправлять все пять моделей, которые были выпущены компание ДаМилк. Для небольшого хозяйства соотношение цены и качества первых трёх АИДов — это идеально. Спокойно сможете обслуживать за час 8 животных, и при этом не придется тратить больше 6 тыс.

На початок XX ст. Київ в архітектурному відношенні являв собою одне з найкрасивіших міст Російської імперії та Європи. Його споруди відзначалися художньою вишуканістю і гармонійно поєднувалися з особливостями рельєфу, :і парками, схилами і широкою панорамою Дніпра. Впродовж 80-х pp. XIX ст, у громадсько-політичному житті Києва, як і всієї Російської імперії, спостерігалася розгубленість. Проте з межі 80-90-х pp. все більшим впливом серед радикально налаштованої молоді починає користуватися соціалізм. Соціалістична пропаганда серед студентства та робітників міста проводилась вже з 80-х pp. У наступному десятилітті вона набула виразнішого характеру і в Києві, подібно до петербурзького "Союзу борьбы за освобождение рабочего класса", утворився подібний власний "Союз". (більше…)

Найзначнішою з підпільних марксистських організацій міста в першій половині 90-х pp. XIX ст. була утворена 1891 "Российская группа социал-демократов", активні учасники її - Я. Ляховський, Б. Ейдельман, І. Чорба, С. Мержинський та ін. Вони спочатку поширювали марксистську літературу серед студентів і гімназистів, але незабаром налагодили зв'язки з робітниками деяких підприємств міста. В тому ж 1891 до Києва приїхав професійний революціонер ІО. Мельников, який, увійшовши до названої соціал-демократичної групи, організував навколо неї мережу марксистських робітничих гуртків. У 1894 у Києві розгорнувся робітничий страйковий рух: страйкували працівники Головних залізничних майстерень та шевських підприємств. (більше…)

Ситуація почала знову загострюватися в перші місяці 1904, з початком Російсько-Японської війни. 9 січня 1905 в Петербурзі відбувся масовий розстріл мирної робітничої демонстрації. Країна була обурена цим злочином. На знак протесту проти подій "кривавої неділі" 12 січня 1905 у Києві застрайкували робітники Південноросійського машинобудівного заводу. Слідом за ними припинили роботу працівники інших машинобудівних та чавуноливарних заводів (Гретера і Криванека, Унгерна і Неєдли, Млошевського), кондитерської фабрики Кірхгейма та багатьох інших підприємств. Страйки на провідних підприємствах міста відбувалися і в наступні місяці. Паралельно активізувалися студенти вищих навчальних закладів, які влаштовували мітинги і маніфестації з політичними вимогами. (більше…)

Провідними міськими періодичними виданнями були консервативний "Киевлянин" та ліберальна "Киевская мысль". Зростав авторитет україномовної преси - щоденна газета "Рада", щомісячні журнали "Україна" та "Літературно-науковий вістник". Інтереси польської громади віддзеркалювала щоденна газета "Dziennik Kijowski". Активно працювали наукові товариства - історичне Нестора літописця, юридичне, фізико-математичне, медичне, природниче, економічне, технічне тощо, загалом - 37. Крім того, було 23 культурно-просвітницьких товариства, в тому числі україномовна "Просвіта",  сільськогосподарських та 13 спортивних. Культурні потреби киян задовольняли 7 видавництв і 45 друкарень, 41 книжковий магазин та 62 книжкові лавки, 23 бібліотеки, 8 музеїв, зокрема Міський музей старожитностей і мистецтв, Військов