У жовтні 1907 у міському театрі на вечері "нового мистецтва" виступали символісти О. Блок та А. Бєлий, а в січні 1914 футуристичне мистецтво пропагандував В. Маяковський. На початку XX ст. у Києві вчилися і писали свої перші твори такі видатні, тоді ще молоді митці, як А. Ахматова і О. Вертинський, М. Булгаков і К. Паустовський, І. Бабель та польський письменник Я. Івашкевич. Піднесена, поліетнічна і багатомовна культурна атмосфера міста сприяла формуванню їх смаків та пробудженню непересічних талантів.
Розвиток літератури у Києві відбувався в органічному зв’язку з багатим театрально-музичним та мистецьким життям міста. Спочатку на сцені міста переважно грали драматичні російські та польські колективи. Видатною подією в культурному житті міста були в 1863-65 гастролі італійської опери Ф. Бергера, який став тут одним з організаторів професійної опери. Початок її роботи ознаменовано в жовтні 1867 виставою "Аскольдова могила" у міському театрі.
Але одного театру для міста було замало і 1875 французький підприємець О. Бергоньє на розі вул. Фундуклеївської та Новоєлізаветинсі.кої (пізніше – Пушкінської) збудував театр, за яким і закріпилося його ім’я. В 1891 М. Соловцов, разом з П. Чужбиновим та іншими драматичними акторами заснував у Києві театр "Соловцов", який у вересні цього року відкрився у приміщенні Театру Бергоньє виставою гоголівського "Ревізора". Паралельно для нього почалось будівництво спеціального будинку на Миколаївській (площі тепер – І. Франка), в якому вистави почали давати з 1898.
Постійна українська театральна трупа М. Кропивниці,кого Тобілевичів утворилася на початку 80-х pp. у Кременчузі. Однією з найяскравіших її постатей стала М. Занькопоцька. Ця трупа відразу встановила тісні зв’язки з київською аматорською театральною групою М. Старицького і М. Лисенка, які вже на початку 70-х pp. за участю П. Чубинського, М. Драгоманова, О. Русова та ін. ставили вистави в будинку сестер Ліндфор. 1882 М. Кропивницький вже гастролював з своєю українською групою в театрі Бергоньє.