Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Вірменська церква

Вірменська  церква

Храм Різдва Богородиці вірменської колонії в Києві. Знаходився на подвір’ї існуючої Покровської церкви XVIII ст. (між будинком самої церкви та дзвіницею), стояв на головній подільській магістралі, яка перетинала Поділ з південного сходу (Хрещатицька брама — сучасна Поштова пл.) через центральну торговельну площу з церквою Пирогощі на захід йорданська брама, де починався шлях до Кирилівського монастиря — район рогу вул. Костянтинівської та Ярославської). Археологічні дослідження решток церкви показали, що вона неодноразово суттєво перебудовувалася. Виділяються два етапи її існування: XIV-XV ст. та XVI ст. 1651. В цей рік В. ц. згоріла під час захоплення міста військами Радзивіла і вже не відбудовувалася.

В перший період церква була мурованою. Фундаменти глибиною бл. 1 м виконано засобом "в ящик" — зовнішні ряди викладено з плінфи (причому нижні ряди складено на глині), а в забутовці валуни природного каменю та бита плінфа скріплені вапняково-піщаним розчином без застосування цем’янки. В олтарі підлогу викладено квадратними та трикутними керамічними полив’яними плитками жовтого, зеленого та синього кольорів (останній у давньоруські часи не використовувався). Пізніше цю підлогу перекрито іншою, що складалася з червоної жолобчастої цегли. Церкву розписано в техніці фрески. За своєю структурою та складом ці фрески відрізняються від фресок давньоруських пам’яток. Імовірно, перша В. ц. проіснувала до розгрому Києва кримським ханом Менглі-Гіреєм у 1482. У XVI ст. на старих фундаментах збудовано нову, дерев’яну церкву. Про неї згадують актові документи, М. Груневег, Е. Лясота та І. Єрлич. Відомо, що польський король Казимир IV (1444-92) надав вірменам привілей оселитися в Києві і збудувати Богородицьку церкву на Подолі на Гнилій вулиці (сучасна Покровська). Біля фундаментів споруди виявлено скарб рідкісних срібних монет, карбованих київським князем Володимиром Ольгердовичем (1362-94). Про зв’язки князя з вірменською громадою свідчить і хрест з гірського кришталю з двома написами (кириличним та вірменським) на срібних об-іймицях, що зберігався в скарбниці Ечміадзину в Єревані. Там згадується "благовірний та христолюбивий князь великий київський Володимир Ольгердович". А 1484 вірменська родина пожертвувала цього хреста церкві 40 мучеників. За актом 1622 В, ц. підпорядковувалася Львівській вірменській єпархії. В 1685 на цій ділянці київським купцем Тернавіотом поставлено дерев’яну Покровську церкву.

/>

Комментарии запрещены.