Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Боротьба за Київ

Боротьба  за Київ

Боротьба за Київ велася і продовж наступних років, аж до монгольської навали, оскільки він, принаймні номінально, вважався столицею Русі і залишався найбільш багатолюдним, багатим і культурним центром Східної Європи. Складається враження, що князі мало втручалися в повсякденне життя киян, за яким стежили представники міського самоврядування. Остайні, мабуть, збиралися на спої наради в ротонді, збудованій наприкінці XII ст. в давньому центрі на Старокиївській горі, навпроти Десятинної церкви (пул. Володимирська, 3) (див. Ротонда XII-XIII ст.).

Стара версія про занепад Києва в передмонгольські час спростовується археологічними дослідженнями, проведеними в останні десятиліття. Тривало світське та храмове будівництво. У 1183 Святославом Всеволодовичем, який збудував собі новий палац на Кудрявці, зведено Василівську (Трьохсвятительську) церкву. Споруджувалися, переважно коштами мешканців окремих кварталів, і інші, у тому числі кам’яні церкви, але їх назви здебільшого залишаються невідомими. Серед важливих будівельних роби літописи відзначають будівництво в 1200 майстром П. Мілонегом підпірної стіни під Михайлівським собором Видубицькото мі mac гиря.

Проте, досягнувши в середині — другій половині XII ст. чисельності мешканців приблизно у 50 тис. чоловік, Київ вже не мав тієї політичної сили, як у попередні часи. Зміцніли і стали самостійними державними утвореннями Новгородська республіка, Полоцьке, Чернігівське, Галицько, Володимиро-Суздальське й інші великі князівства. Русь поступово перетворювалася на децентралізовану конфедерацію окремих земель-князівств, що визнавали авторитет Києва як традиційного політичного і духовного центру, але проводили самостійну політику. Це підривало авторитет давньоруської столиці, хоч окремі її володарі і за цих умов прагнули до гегемонії принаймні в межах земель Південної та Південно-Західної Русі — на теренах майбутньої України.

Розвиток Києва було перервано навалою монгольських орд хана Батия. В 1237-39 спалено Рязань і Володимир-на-Клязьмі, Суздаль та Ростов, Переяслав і Чернігів, безліч інших міст і сіл.

/>

Комментарии запрещены.