Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Марийський парк

Марийський  парк

Один із мальовничих парків понаддніпровським схилом, який пролягає вздовж Грушевського вулиці з південно-східного боку від Марийського палацу. Раніше перед палацем містився Дворцовий майдан з парадним плацом, за ним — губернські

Присутственні місця та приватна садиба капітана Корта (у його будинку 1834 розпочав діяльність Київський університет). У 1874 всю цю територію коштом імператриці Марії Олександрівни перетворено на регулярний парк в англійському стилі площею 8,9 га за проектом садівника А.Г. Недзельського, Між ним та палацем залишилася площа, яка нині завершується оглядовим майданчиком понад схилом. Парк отримав найменування Марийського (використовувалися також назви Дворцовий, Олександрівський). В глибині парку 1875 зведено будинок Удільного відомства — офіційної структури, що опікувалася майном царської родини (нині вул. Грушевського, 7). Біля фронту нинішньої вул. Грушевського, у перспективі Липської вулиці, постала парафіяльна Олександро-Невська церква в російсько-візантійському стилі (архітектор В.М. Ніколаєв, 1888-89, не збереглася). В 1900 парк прикрашено чавунним фонтаном.

Після 1917 М. п. використовувався для увічнення різних подій соціалістичної історії. На Дворцовій площі поховали учасників Жовтневого повстання 1917, над могилою встановили пам’ятник у вигляді червоної гранітної урни на п’єдесталі з чорного мармуфу (1927, відновлений 1949, архітектор З.С. Чечик). Всередині парку влаштовано братське поховання учасників більшовицького січневого повстання 1918 з пам’ятною барельєфною стелою, 1967 встановлено монумент — бронзову постать робітника з прапором на лабрадоритовому постаменті (скульптори В.П. Вінайкін, В.В. Климов, архітектор В.Г. Гнєздилов). Тут було поховано також революціонерів А.В. Іванова та І.М. Смирнова-Ласточкіна. Приблизно на місці знесеної Олександро-Невської церкви 1944 поховали генерала армії М.Ф. Ватутіна, 1948 над могилою йому встановлені пам’ятник. Парку було присвоєне ім’я Жертв Революції, потім Радянського, нині йому повернуто історичну назву Маріїнський. У 2003 проведено роботи з благоустрою території та упорядкування насаджень.

/>

Комментарии запрещены.