Засновано 1969 і створено на народні кошти, зібрані Укр. товариством охорони пам’яток історії та культури. Відкриття відбулося 1976. Експозиція музею розміщується на південній околиці Києва, поряд з Голосивським лісом, де зберігся унікальний історичний ландшафт (розлогі долини, байраки, каскад старовинних ставків, давньоруські кургани, печери тощо). Музей займає площу 147 га, на якій розміщено понад 300 оригінальних пам’яток народного будівництва. Його фонди налічують бл. 75 тис. предметів художньо-ужиткового мистецтва, побуту та знарядь праці. В основу структури музею покладено історико-етнографічне районування України кіпця XIX – початку XX ст.: Полісся, Карпати, Наддніпрянщина, Полтавщина, Слобожанщина, Поділля та Південь України.
В музеї представлено всі основні регіональні типи традиційних будівель, в яких розгорнуто відповідні етнографічні експозиції. Серед архітектурних пам’яток є унікальні: курна хата 1587 з Волинського Полісся, церква 1600 з Київщини, церква XVIII ст. з Черкащини, каплиця XVI ст. з Рівненщини, унікальна колекція вітряків, хати XVII-XVIII ст. Тут вперше у світовій практиці скансено будівництва в 1979 відкрито експозицію просто неба "Народна творчість в архітектурі українського села 60-70-х років XX ст.". Будівлі зведено як копії народними майстрами, що дало можливість зберегти характерні особливості відповідного регіону. В обладнаннях інтер’єрів, полтавська і кролевецька вишивки, дегтярівське і решетилівське ткацтво, петриківський розпис тощо.
Музей – один з найбільших в Україні осередків дослідження та пропаганди матеріальної і духовної культури. Щороку тут проводяться народні календарні свята – Різдво, Водохреще, Масниця, Великдень, Зелена неділя, Купала та ін.