Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2019
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Последние публикации

Почаина

Почаина

Старовинна річка, правий приток, а в давньоруські часи рукав Дніпра завдовжки 8 км. Починалася південніше Вишгорода, біля гірла Десни, проходила по Оболоні і закінчувалася нижче сучасної Поштової площі, біля пам’ятника Магдебузькому праву. З правого боку в неї впадали річечки і струмки Сетомль, Сирець, Юрківський, Йорданський, Глибочиця. У нижній частині П. з давніх часів існували причали та верф в урочищі Турець. У літописах П. згадується від часів правління княгині Ольги, з статті 955. Саме в П. 989 (про що йдеться у літописній статті 988) за наказом князя Володимира Святославича відбулося історичне хрещення киян. Від П. вулиці вели до центрального подільського Торговища (на місці сучасної Контрактової площі) та головного храму Подолу -церкви Успіння Богородиці (Пирогоща), а біля берега П. стояла Іллінська церква.

Як київська гавань П. у її старому руслі функціонувала впродовж всього Середньовіччя, початку XVIII ст. В 1712 з метою розширення Почайнинської гавані через косу, яка відділяла П. від Дніпра, прорито канал.

Після цього відрізана частина коси почала швидко розминатися і до кінця першої половини цього століття (як видно з плану Києва 1745) зникла, а гирло П. змістилося в район сучасного входу в київську гавань, біля північної частини Подолу. Під час реконструкції Подолу, 1835 поблизу нового гирла П. прокладено вул. Почайнинську. В 1897-99 в нижній частині русла П. (яка на той час у зв’язку з інтенсивним промисловим будівництвом в Плоському, Куренівці та на Пріорці перетворилася на низку озер-стариць, з’єднаних струмками та замуленими протоками), між Подолом і Рибальським півостровом споруджено велику гавань. У перші роки XX ст. рештки П., ще позначеної на плані Києва 1902, становили собою низку озер — Улукове (Улупка), Біле, Волку-ша, Братський Старик, Пробивиця, Чернече та затоку-гавань Почайну. Нині ці озера складають ряд водоймищ під загальною назвою озера Опечені., що тягнуться від району метро "Петрівка" на північ, відокремлюючи Оболонь від Куренівки, Пріорки, Вишгородського та Мінського житлових масивів.

/>

Комментарии запрещены.