Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Шпитальний Троїцький монастир

Шпитальний  Троїцький монастир

(Вул. Січневого повстання, 21). Створений у складі Києво-Печерського монастиря для утримання хворих і немічних ченців та прочан. За Афанасієм Кальнофойським, монастир для немічних засновано на початку XII ст. князем Святославом Давидовичем, який постригся у ченці Пе-черського монастиря і став відомий під іменем Миколи Святоші. Проте прямого підтвердження цьому немає ні в "Києво-Печерському патерику", ні в ін. давньоруських джерелах. Відомо тільки, що Святоша виконував обов’язки воротаря біля Святої брами Печерського монастиря і що з ним постригся його власний лікар. Деякі дослідники припускають, що монастир існував уже в XV ст. під назвою Микільського.

Перші достовірні відомості про монастир містяться в книзі А. Кальнофойського "Тератургіма" (1638), де він зображений на плані, доданому до цього видання. Монастир займав окрему ділянку північніше Троїцької надбрамної церкви. На ній містилася Микільська церква, лікарня та келії для хворих і старих ченців. Стародавня Троїцька церква також належала до Шпитального монастиря. Саме на його території 1631 почала діяти школа П. Могили, яка вже наступного року об’єдналася з подільською, утворивши Киє-во-Могилянський колегіум. На межі XVII-XVIII ст. споруджено муровану Микільську церкву. У XIX ст, монастирські споруди будуються заново. В 1845 до північної сторони Микільської церкви добудовується двоповерховий корпус лікарні (тепер тут Музей театрального та кіномистецтва), у 1861 споруджується аптека з кухнею, а в 1906 — великий двоповерховий корпус з проїздом на Клирошанську вулицю та з церквою Богоматері Всіх Скорботних Радості (нині — Історична бібліотека НАН України).

/>

Комментарии запрещены.