Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Готонда XII-XIII ст.

Готонда  XII-XIII ст.

Кругла в плані архітектурна споруда давньоруського часу. Виявлена та досліджена Я.Є. Боровським і П.П. Толочком у 1975-76 у садибі будинку по вул. Володи мирській, 3 та на спортивному майданчику середньої школи № 20. Частково фундаменти споруди підходили і під самий будинок, де нині міститься відділ археології Києва Інституту археології НАН України. Вперше на цю споруду несподівано наштовхнувся в 1872 під час проведення земляних робіт П.О. Трубецькой, якому належала садиба. В 1881-82 частину будівлі розкопав О.В. Звенигородський, який вважав, що вона належала до досить раннього часу (X ст.) і становила собою великокнязівський терем. Проте матеріали досліджень не збереглися, і в історії давньоруської архітектури про неї згадували як про загадкову "полігональну споруду" без точної атрибутації її місце-розташування. Останні розкопки показали, що це була споруда досить рідкісної для Київської Русі планувальної структури — круглої форми з центральним стовпом. Зовнішній діаметр — 20 м. Ззовні стіни розчленовано 16 плоскими пілястрами. Діаметр масивного стовпа — 3,2 м. Фундаменти мали різну потужність в різних частинах будівлі (0,4 м — під східною стіною, 1,1 м — на заході), що спричинено нерівністю будівельного майданчика. Складалися з каменю, битої плінфи, залитих переважно глиняним розчином з домішками вати та цем’янки. Над фундаментом проходив цоколь з чотирьох рядів плінфи на такому самому розчині. Стіни викладалися з такої ж плінфи в порядовій системі кладки на цем’янковому розчині. Цегла мала розміри, типові для архітектурних пам’яток Наддніпрянщини кінця XII — початку XIII ст., пілястри ширину — 1,53 м, винос — 0,7-0,8 м. Інтер’єр мав фресковий розпис.

Стіни та центральний стовп ротонди мають сліди XIII-XIV ст. Він зроблений вже не плінфою, а цеглою-брущаткою з канелюрами, яка скріплялася білим вапняково-піщаним розчином. Кладка велася за системою: тичок — два ложка. Матеріали ремонту, а також археологічні знахідки, серед яких срібні золотоординські монети з литовськими надчеканками XIV ст, свинцеві вислі, актові печатки, пов’язані з константинопольським патріархом Нілом (1380-88), вказують на те, що будівля функціонувала до кінця XV ст.

Щодо атрибутації споруди, то існує кілька гіпотез. Частина дослідників вважає, що це була світська споруда — зала для нарад великого князя з боярами чи київським патриціатом. Висловлювалася думка, що ротонда як нехарактерна для Русі архітектурна споруда була церквою Діви Марії, збудованою київськими домініканцями на початку XIII ст. Ще одне припущення, яке базується на писемних та графічних матеріалах другої половини XVII ст., вказує, що ротонда була православною церквою св. Катерини. Споруда є унікальною для давньоруського зодчества і вказує на творчі зв’язки київської архітектури рубежу XII-XIII ст. з загальноєвропейським архітектурним процесом, на вплив романського зодчества на київських майстрів.

/>

Комментарии запрещены.