Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Житлово-комунальне будівництво

Житлово-комунальне  будівництво

Розгорнуте в попередні роки житлово-комунальне будівництво в другій половині 60-х — першій половині 80-х pp. тривало високими темпами. Навколо центральної частини міста швидко зростали новобудови, вигляд яких все більшою мірою визначали дев’ятиповерхові будинки з одно-, двох- та трикімнатними квартирами. В 1965 панельні дев’ятиповерхові житлові будинки визнано найекономічнішими для Києва. Лінія метрополітену та широка автотраса протяглися на лівий берег, де відкрилися станції "Гідропарк", "Лівобережна» і ‘Дарниця’, а згодом "Комсомольська" і "Піонерська" (тепер -"Чернігівська" і "Лісова"). Ця .лінія дала потужний імпульс швидкому розвитку житлових масивів на лівому боці Дніпра.

На 1965 використано майже всі територіальні резерви розвитку Києва і на разі стала гостра потреба в новому генеральному плані його розвитку. План до 2000 в 1967 розробила група архітекторів під керівництвом Б. Приймака, Г. Слуцького. В. Гречини, А. Іванової. І. Фоміна, А. Тер-Григорянца, А. Старикової. План передбачав розвиток Києва в його зв’язку з містами-супутниками (Бровари, Бориспіль, Українка-Трипілля, Васильків, Фастів, Ірпінь, Ворзель, Вишгород), які разом з ним утворювали єдину територіально-промислово-житлову структуру.

З середини 60-х pp. впродовж наступних десятиліть здійснювалася інтенсивна забудова Русанівського ("Київська Венеція"), Лівобережного, Березняків, Комсомольського, Лісового та Воскресепського масивів на лівому боці Дніпра. Паралельно швидкими темпами зводилися й окремі великі масиви на правому березі — перш за все Микільська Борщагіпка (друга половина 60-х — перша половина 70-х pp.) та Оболоні, (середина 70-х — початок 80-х pp.). Для покращення зв’язку в межах міста планувалося, крім розвитку трамвайного, тролейбусного й автобусного сполучень, продовження Святошинсько-Броварської лінії метрополітену та прокладання нових. Інтенсивна забудова Оболоні вимагала спорудження Куренівсько-Червоно-армійської лінії, яка почала діяти з 1976. Того ж року став до ладу Московський пантовий міст. Його використання дозволило в другій половині 70-80-х pp. розгорнути інтенсивну забудову віддалених від центру північно-східних околиць міста — масивів Райдужний, Кібальчича та Троещина-Вигурівщина.

/>

Комментарии запрещены.