Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Житлово-комунальне будівництво

Житлово-комунальне  будівництво

Розгорнуте в попередні роки житлово-комунальне будівництво в другій половині 60-х — першій половині 80-х pp. тривало високими темпами. Навколо центральної частини міста швидко зростали новобудови, вигляд яких все більшою мірою визначали дев’ятиповерхові будинки з одно-, двох- та трикімнатними квартирами. В 1965 панельні дев’ятиповерхові житлові будинки визнано найекономічнішими для Києва. Лінія метрополітену та широка автотраса протяглися на лівий берег, де відкрилися станції "Гідропарк", "Лівобережна» і ‘Дарниця’, а згодом "Комсомольська" і "Піонерська" (тепер -"Чернігівська" і "Лісова"). Ця .лінія дала потужний імпульс швидкому розвитку житлових масивів на лівому боці Дніпра.

На 1965 використано майже всі територіальні резерви розвитку Києва і на разі стала гостра потреба в новому генеральному плані його розвитку. План до 2000 в 1967 розробила група архітекторів під керівництвом Б. Приймака, Г. Слуцького. В. Гречини, А. Іванової. І. Фоміна, А. Тер-Григорянца, А. Старикової. План передбачав розвиток Києва в його зв’язку з містами-супутниками (Бровари, Бориспіль, Українка-Трипілля, Васильків, Фастів, Ірпінь, Ворзель, Вишгород), які разом з ним утворювали єдину територіально-промислово-житлову структуру.

З середини 60-х pp. впродовж наступних десятиліть здійснювалася інтенсивна забудова Русанівського ("Київська Венеція"), Лівобережного, Березняків, Комсомольського, Лісового та Воскресепського масивів на лівому боці Дніпра. Паралельно швидкими темпами зводилися й окремі великі масиви на правому березі — перш за все Микільська Борщагіпка (друга половина 60-х — перша половина 70-х pp.) та Оболоні, (середина 70-х — початок 80-х pp.). Для покращення зв’язку в межах міста планувалося, крім розвитку трамвайного, тролейбусного й автобусного сполучень, продовження Святошинсько-Броварської лінії метрополітену та прокладання нових. Інтенсивна забудова Оболоні вимагала спорудження Куренівсько-Червоно-армійської лінії, яка почала діяти з 1976. Того ж року став до ладу Московський пантовий міст. Його використання дозволило в другій половині 70-80-х pp. розгорнути інтенсивну забудову віддалених від центру північно-східних околиць міста — масивів Райдужний, Кібальчича та Троещина-Вигурівщина.

/>

Комментарии запрещены.