Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Житлово-комунальне будівництво

Житлово-комунальне  будівництво

Розгорнуте в попередні роки житлово-комунальне будівництво в другій половині 60-х — першій половині 80-х pp. тривало високими темпами. Навколо центральної частини міста швидко зростали новобудови, вигляд яких все більшою мірою визначали дев’ятиповерхові будинки з одно-, двох- та трикімнатними квартирами. В 1965 панельні дев’ятиповерхові житлові будинки визнано найекономічнішими для Києва. Лінія метрополітену та широка автотраса протяглися на лівий берег, де відкрилися станції "Гідропарк", "Лівобережна» і ‘Дарниця’, а згодом "Комсомольська" і "Піонерська" (тепер -"Чернігівська" і "Лісова"). Ця .лінія дала потужний імпульс швидкому розвитку житлових масивів на лівому боці Дніпра.

На 1965 використано майже всі територіальні резерви розвитку Києва і на разі стала гостра потреба в новому генеральному плані його розвитку. План до 2000 в 1967 розробила група архітекторів під керівництвом Б. Приймака, Г. Слуцького. В. Гречини, А. Іванової. І. Фоміна, А. Тер-Григорянца, А. Старикової. План передбачав розвиток Києва в його зв’язку з містами-супутниками (Бровари, Бориспіль, Українка-Трипілля, Васильків, Фастів, Ірпінь, Ворзель, Вишгород), які разом з ним утворювали єдину територіально-промислово-житлову структуру.

З середини 60-х pp. впродовж наступних десятиліть здійснювалася інтенсивна забудова Русанівського ("Київська Венеція"), Лівобережного, Березняків, Комсомольського, Лісового та Воскресепського масивів на лівому боці Дніпра. Паралельно швидкими темпами зводилися й окремі великі масиви на правому березі — перш за все Микільська Борщагіпка (друга половина 60-х — перша половина 70-х pp.) та Оболоні, (середина 70-х — початок 80-х pp.). Для покращення зв’язку в межах міста планувалося, крім розвитку трамвайного, тролейбусного й автобусного сполучень, продовження Святошинсько-Броварської лінії метрополітену та прокладання нових. Інтенсивна забудова Оболоні вимагала спорудження Куренівсько-Червоно-армійської лінії, яка почала діяти з 1976. Того ж року став до ладу Московський пантовий міст. Його використання дозволило в другій половині 70-80-х pp. розгорнути інтенсивну забудову віддалених від центру північно-східних околиць міста — масивів Райдужний, Кібальчича та Троещина-Вигурівщина.

/>

Комментарии запрещены.