Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Масандрівський палац

Масандрівський палацОсобливе місце серед пам’яток Південного берега Криму посідає палац імператора Олександра III у Верхній Масандрі. Це одна з найбільш яскравих архітектурних пам’яток півострова. Палац невеликий, але вишуканий, він поєднує риси стилів ренесанс і бароко, нагадуючи французькі будівлі епохи короля Людовіка XIII, що правив у XVII столітті. Палац відрізняють пишне оздоблення (керамічна плитка фасадів) і незвичайні для Криму барокові фігурні дахи і димарі.

Прикрашають комплекс прекрасні скульптурні групи: сфінкси, сатири, химери; а також малі архітектурні форми: балюстради з вазами, стелами і різьбленими арками. Оточує Масандрівський палац старовинний терасний парк у ландшафтному стилі. Верхня, північна, частина парку закрита для відвідування — на її території розташовується урядовий об’єкт — місце відпочинку для іноземних делегацій.

У південній частині привертають увагу гігантські секвоядендрони, дерева-вихідці з Північної Америки. Всього в парку близько двох сотень видів різних дерев і кущів.

Парк у Масандрі заклали ще в 20-х роках XIX століття, коли ці землі були власністю дворянського роду Наришкіних. Палац побудували набагато пізніше, коли Масандрою володів син генерал-губернатора Новоросії М. С. Воронцова, Семен Михайлович. 1881 року він почав зводити палац за проектом французького архітектора Етьєна Бушара.

Після його смерті будівництво припинили, а через декілька років недобудову придбало відомство, що займалося особистим майном імператорської сім’ї. Цар Олександр III вирішив зробити в Масандрі літню резиденцію, але не для офіційних прийомів, а виключно для сімейного відпочинку. У 1892 — 1902 роках ансамбль добудували за проектом російського академіка архітектури М. Є. Месмахера. Талановитий архітектор додав похмурій будівлі в стилі середньовічних замків святкової пишноти раннього французького бароко.

Палац добудували вже за правління Миколи II, оформили інтер’єри, але не повністю — для постійного проживання будівля так і залишилася непридатною аж до 1917 року. Але в Масандрівський парк Романови приїжджали часто — на пікніки, ігри і чаювання.

У радянські роки, до Великої Вітчизняної війни, в палаці розміщувався санаторій «Пролетарське здоров’я». Після війни це була державна дача, де відпочивали партійні керівники. Лише 1992 року тут відкрили музей, оформили експозиції й почали проводити екскурсії.

Комментарии запрещены.