Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Масандрівський палац

Масандрівський палацОсобливе місце серед пам’яток Південного берега Криму посідає палац імператора Олександра III у Верхній Масандрі. Це одна з найбільш яскравих архітектурних пам’яток півострова. Палац невеликий, але вишуканий, він поєднує риси стилів ренесанс і бароко, нагадуючи французькі будівлі епохи короля Людовіка XIII, що правив у XVII столітті. Палац відрізняють пишне оздоблення (керамічна плитка фасадів) і незвичайні для Криму барокові фігурні дахи і димарі.

Прикрашають комплекс прекрасні скульптурні групи: сфінкси, сатири, химери; а також малі архітектурні форми: балюстради з вазами, стелами і різьбленими арками. Оточує Масандрівський палац старовинний терасний парк у ландшафтному стилі. Верхня, північна, частина парку закрита для відвідування — на її території розташовується урядовий об’єкт — місце відпочинку для іноземних делегацій.

У південній частині привертають увагу гігантські секвоядендрони, дерева-вихідці з Північної Америки. Всього в парку близько двох сотень видів різних дерев і кущів.

Парк у Масандрі заклали ще в 20-х роках XIX століття, коли ці землі були власністю дворянського роду Наришкіних. Палац побудували набагато пізніше, коли Масандрою володів син генерал-губернатора Новоросії М. С. Воронцова, Семен Михайлович. 1881 року він почав зводити палац за проектом французького архітектора Етьєна Бушара.

Після його смерті будівництво припинили, а через декілька років недобудову придбало відомство, що займалося особистим майном імператорської сім’ї. Цар Олександр III вирішив зробити в Масандрі літню резиденцію, але не для офіційних прийомів, а виключно для сімейного відпочинку. У 1892 — 1902 роках ансамбль добудували за проектом російського академіка архітектури М. Є. Месмахера. Талановитий архітектор додав похмурій будівлі в стилі середньовічних замків святкової пишноти раннього французького бароко.

Палац добудували вже за правління Миколи II, оформили інтер’єри, але не повністю — для постійного проживання будівля так і залишилася непридатною аж до 1917 року. Але в Масандрівський парк Романови приїжджали часто — на пікніки, ігри і чаювання.

У радянські роки, до Великої Вітчизняної війни, в палаці розміщувався санаторій «Пролетарське здоров’я». Після війни це була державна дача, де відпочивали партійні керівники. Лише 1992 року тут відкрили музей, оформили експозиції й почали проводити екскурсії.

Комментарии запрещены.