Київ - столиця незалежної України
  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Фортеця Чембало в Балаклаві

Фортеця Чембало в БалаклавіУ невеликому курортному містечку Балаклава, на Фортечній горі, височіють уцілілі вежі й залишки оборонних стін середньовічної фортеці Чембало (від грецького «симболон» — символ). Це невелике укріплення було однією з ланок в ланцюзі приморських фортець, побудованих генуезькими купцями, які в епоху Середньовіччя прибрали до рук усю чорноморську міжнародну торгівлю. Первісне укріплення в Балаклаві звели близько 1343 року.

Без озброєних конфліктів тоді не обходилося — присутністю генуезців у Криму були невдоволені сусіди, князівство Феодоро і Золота Орда. У результаті фортецю зруйнували золотоординці. Після укладення із Золотою Ордою договору про поділ територій купці відновили укріплення.

Фортеця Чембало була невеликою твердинею на горі й складалася з трьох частин: цитадель, місто Святого Миколая, або Верхнє місто, і фортеця Святого Георгія, або Нижнє місто. У цитаделі, найукріпленішому місці, стояв консульський замок, де жив правитель містечка.

Нижнє місто розташовувалося за зовнішнім кільцем укріплень, тут були зосереджені основні будівлі фортеці. Верхнє місто на сідловині південного схилу гори мало замок для адміністрації Чембало, охорони й обслуги.

В адміністрації працювали скарбники, вікарій, що займався судовими справами, старійшини, розсильний, сурмачі. Гарнізон фортеці складався всього з 40 воїнів. У XV столітті загроза турецького вторгнення змусила генуезців перебудувати і зміцнити Чембало.

Але це не допомогло, і 1475 року, коли турки захопили Крим, фортеця здалася без бою. Наприкінці XVIII століття Чембало захопила армія князя Долгорукова — і фортеця втратила своє фортифікаційне значення. Після цього укріплення використовувалося лише одного разу: під час Великої Вітчизняної війни, в 1941 — 1942 роках у вежах Чембало ховалися бійці зведеного полку прикордонних військ НКВС під командуванням Г. Рубцова. Тоді прикордонники відбили 17 ворожих атак.

Незважаючи на всі історичні перипетії, на Фортечній горі над Балаклавською бухтою збереглися три вежі і фрагменти стін твердині. Біля нижньої кутової вежі влаштований оглядовий майданчик, звідки відкривається захопливий краєвид Балаклавської бухти. До майданчика від набережної ведуть сходи.

Вежа названа на честь генуезького консула Бернабо Грілло, в роки правління якого її звели. Трохи вище розташована так звана вежа з обручами, бо в її стіні помітні сліди від поперечних дерев’яних брусів. На вершині гори — залишки цитаделі Чембало.

Це головна вежа, або донжон, а також фрагмент ще однієї вежі.

Комментарии запрещены.