Старокостянтинів. Замок. XVI ст. Місто було засноване князем Костянтином Острозьким в 1561 р. для захисту своїх земель від татарських набігів. Замок неодноразово витримував татарські та турецькі штурми.
1648 р. козацькі війська Б. Хмельницького здобули кілька блискучих перемог над загонами Вишневецького та Заславського. Рештки замкової залоги здали твердиню без бою. Останнім часом у замку тривають реставраційні роботи Хмельницька область. Меджибіж.
Замок «Білий лебідь». XIV-XVIII ст. Перші кам’яні укріплення в місці злиття Південного Бугу та Бужка з’явились після 1362 р.: коли литовський князь Ольгерд вигнав з Поділля татар.
З приєднанням цих земель до Речі Посполитої замок розбудовувався та міцнів. Поставлене на перехресті двох торговельних шляхів, розбудовувалося й місто.
З 1540 р. Меджибіж і околиці стають приватною власністю польських магнатів Сенявських. Замок неодноразово витримував і козацькі, і турецькі облоги. 1672-1699 pp. Меджибіж, які все Поділля, був окупований турками.
З 1730 р. маєтність стала власністю родини Чарторийських. Щоправда, через сто один рік за участь у польському повстанні їхнє майно було конфісковане на користь російської казни. З 1848 р. тут був розквартирований драгунський полк.
Проте в палаці, збудованому ще за Сенявських, регулярно давалися бали, а сама споруда підтримувалася в належному стані. За радянських часів тут був маслозавод, а після Другої світової війни місцеве населення почало активно розбирати замок на будматеріали.
З 1967 р. ведуться реставраційні роботи. Працює музей Хмельницька область.
Меджибіж. Замок «Білий лебідь». XIV-XVIII ст. «Лебедем» замок почали називати ще в XVI ст. Тоді фортечні й палацові мури тинькували вапняним розчином, додаючи розтерту на порох цеглу.
Велична споруда, віддзеркалюючись у водах Південного Бугу, здалеку нагадувала білосніжного птаха, що пливе Кам’янець-Подільський. Замок. XIII-XVIII ст. Перші літописні згадки про Кам’янець-Подільський датуються XI ст. Вже тоді місто було великим торговельним центром – через нього пролягав шлях з Києва на Балкани, відтинок історичного Великого Шовкового шляху. Він входив до складу і Київської Русі, і Великого князівства Литовського, і Речі Посполитої, 1672-1699 pp. був окупований турками, наприкінці XVIII ст. увійшов до складу Російської імперії. Замок пережив немало битв та облог; але взятий приступом був лише двічі – 1393 р. військами литовського князя Вітовта та 1672 р. – турецькою армією султана Магомета IV (є свідчення, що кількість штурмувальників більш як у 60 разів перевищувала чисельність замкової залоги) Хмельницька область. Кам’янець-Подільський. Польська брама. XV ст. Крім замку тут існувала також система міських укріплень зі стінами та баштами. За кожну ділянку цієї лінії оборони відповідали різні соціальні та національні групи міщан. Так, були вежі Польська, Руська, Гончарна тощо Хмельницька область. Кам’янець-Подільський. Кафедральний костел Петра і Павла. XIV-XIX ст. Під час турецької окупації 1672-1699 pp. католицький собор було перетворено на мечеть. Згідно з мусульманськими канонами, до нього було прибудовано мінарет. Згодом, після повернення Кам’янця під юрисдикцію Польщі, собор знову став католицьким, а мінарет так і лишився. Вже в середині XVIII ст на ньому було встановлено статую Богородиці Миколаїв. Астрономічна обсерваторія 1827 р. Створена для забезпечення картами чорноморського флоту Російської імперії та підвищення кваліфікації морських офіцерів. З 1912 р. отримала статус відділення Пулковської обсерваторії – головної в імперії. З 1935 р. входить до складу Академії наук СРСР. З 1992 р. – самостійна наукова установа. 2007 р. будівлю занесено до переліку об’єктів – претендентів на внесення до списку світової спадщини ЮНЕСКО