Археологічні охоронні зони

Археологічні охоронні зони

1. Поштова площа, Володимирський узвіз, вулиці Трьохсвятительська та Костьольна, майдан Незалежності, вулиці Б. Грінченка, Прорізна, Ярославів Вал, Львівська площа, вулиці Обсерваторна, Кудрявська, Смирнова-Ласточкіна, Верхній та Нижній Вали, вулиці Кирилівська (проектна траса), Нижньо-Юрківська, схили гір до Кирилівських висот, Врубелівський узвіз, вулиці О. Теліги, Кирилівська, Оленівська, Набережно-Лугова, Набережно-Хрещатицька.

2. Аскольдова могила – територія колишнього Микільського монастиря в межах – Дніпровський узвіз, вул. Січневого повстання (І. Мазепи), Київського яру, Паркової алеї.

3. Територія Клову в межах вулиць Шовковичної. О. Богомольця, П. Орлика.

Важливими також є пам’ятки архітектури та містобудування, монументального мистецтва Києва. Саме вони формували традиційну планувальну структуру, основні магістралі міста, розміщення фортифікаційних споруд, головних площ, сакральних та адміністративних споруд. Пам’ятки київського зодчества природно пов’язані з унікальним історичним ландшафтом – долиною Дніпра, низкою гір, численними невеликими річками та ручаями, ярами.

В словнику подаються і комплексні пам’ятки. Адже кожну архітектурну споруду або ансамбль створювали конкретні замовники та зодчі, в них мешкали та творили відомі політики, діячі науки, культури, мистецтва. І такі пам’ятки набувають значення пам’яток історії. Часто ці споруди нерозривно пов’язані з археологічними шарами або пам’ятками монументального мистецтва, в яких поєднуються характерні риси як самої архітектури, так і археології, містобудування, історії, мистецтва, історичного ландшафту. Такими пам’ятками-комплексами Є історичні вулиці міста. Кожна з них має свою архітектурну, містобудівну, мистецьку та історичну цінність. Архітектурні пам’ятки Києва репрезентують найяскравіші взірці зодчества доби Київської Русі (Софійський собор, Михайлівський Золотоверхий собор, Кирилівська церква, Михайлівська Видубицька церква), архітектури періоду українського бароко XVII-XVIII ст. (Києво-Печерська лавра, Фролівський та Видубицький монастирі, Андріївська, Покровська, Микільсько-Набережна церкви тощо), стилів класицизму першої половини XIX ст. та еклектики рубежу XIX-XX ст., конструктивізму перших десятиліть XX ст. Подано також довідки про низку культурних, освітніх і наукових установ, зокрема про музеї і театри.