Литовсько-польські часи

Литовсько-польські часи

Вступ

Литовсько-польські часи
Новий золотоординський хан Тимур-Кутлут підступив до Києва, і місто змушено було відкупитися великою на той час сумою - 300 карбованцями. Однак татарську загрозу цим усунуто не було. На початку XV ст. Золота орда тимчасово відродилася під проводом Єдигея, який 1416 здійснив напад на місто, пограбував навколишні монастирі і Поділ, але замком оволодіти не зміг. Після Івана Борисовича Вітовт у Києві поставив та зняв кілька намісників і князів, зокрема сина Володимира Ольгердовича - Олелька (Олександра). В 1422 останнього було усунуто і місто знаходилося під безпосередньою владою великого князя. Мабуть, в ці роки Київ отримав магдебурзьке право внутрішнього самоврядування, наявність якого передбачало цехову за західно-європейським зразком організацію ремесла. (більше…)

Верхнє місто

Литовсько-польські часи
Проте Верхнє місто в цілому ще справляло враження історичних руїн, хоч Софійський та Михайлівський собори вже було до певної міри відремонтовано. В ньому зберігалися укріплення давньоруських часів, які попри свій занедбаний стан ще мали фортифікаційне значення. За ігуменства Іова Борецького (з 1618), "муляр Петро Німець, обиватель київський" спорудив при Михайлівському монастирі дзвіницю. Відома і церква св. Миколам па Подолі Миколи Прихписка церква. Церковне будівництво розгортали і католики. Між 1618 та 1638 поблизу Житнього ринку під Замковою горою, на місці дерев'яного збудовано кам'яний домініканський храм св. Миколая, 1623 під Андріївською горою - костьол при монастирі бернардинів, заснованого за кілька років до того. (більше…)