Київ - столиця незалежної України
  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Церква XI ст.

Церква  XI ст.

(На вул. Володимирській). Збудована за часів князювання Ярослава Мудрого. Аматор-археолог К.А. Лохвицький, який у 1833-34 вперше розкопав частину пам’ятки, пов’язав її з церквою св. Ірини, що згадується у літописі. Звідти пішла традиція саме такої атрибугацїї церкви. Вона підсилилась і тим, що вулицю, прокладену перпендикулярно до вул. Володимирсь-кої, було названо Іриніиською. Навпроти південної брами Софійського монастиря в XIX ст. ще зберігався пагорб, що являв собою засипані Поперечним валом у середині XVII ст. рештки стародавньої церкви. Під час планування цієї місцевості в ЗІ)-40-х pp. XIX ст. гут прокладено вул. Нолодимиревку, а залишки валів зрито. Було розкрито й решту частин церкви. Прочитать остальную часть записи »

Шовковична вулиця

Шовковична  вулиця

Починається навпроти будинку Верховної Ради України, від Грушевського вулиці і простягається до Спортивної площі, де сходяться вул. Басейна та Мечнікова і починається Українки Лесі бульвар. Відома з кінця XVIII ст., коли мала назву Аптекарської, оскільки на ній знаходилася одна з перших київських аптек. Після перепланування системи вулиць па Липках і вирубання старого Шовковичного саду 1836 вулицю прокладено по її нинішній трасі і названо Шовковичною. В 1869 її названо Левашівсь-кою на ім’я київського генерал-губернатора В.В. Левашова (за радянських часів — вул. Карла Лібкнехта).

Впродовж другої половини XIX — початку XX ст. Ш. в. забудовується респектабельними особняками та кількаповерховими будинками. Прочитать остальную часть записи »

Микільська церква

Микільська  церква

Трапезна церква Шпитального Троїцького монастиря (вул. Січневого повстання, 21), Пам’ятка архітектури кінця XVII — початку XVIII ст. Дерев’яну церкву засновано на початку XVII ст. На плані А. Кальнофойського 1638 її зображено видовженою спорудою, яка складається з трьох частин: церкви, трапезної палати та лікарні. Церкву завершено наметовим верхом, посередині даху влаштовано фронтон ступінчастих готичних обрисів. Під час реставрації з’ясувалося, що одна з внутрішніх стін існуючої будівлі стоїть на фундаменті кам’яної монастирської огорожі XII ст.

Муровану церкву споруджено бл. 1700 за звичайною схемою українських трапезних: до трапезної палати зі сходу прилягає гранчастий вівтар, завершений банею, а з заходу — передпокій. Прочитать остальную часть записи »

Хотів

Хотів

Історична місцевість на південній околиці Києва і колишнє село. Відома потужнім городищем скіфського часу. В районі X. і розташованої неподалік Ходосівки і нині можна побачити залишки могутніх валів і ровів, вік яких перевищує дві з половиною тисячі років. Споруджено ці укріплення на початку скіфського періоду, коли провідною політичною силою на півдні Східної Європи були скіфи — кочові племена іранської мовної групи, що створили в степах Північного Причорномор’я потужну воєнізовану державу. В сферу її політичного і культурного впливу потрапили і праслов’яни .Лісостепової України, зокрема ті, що мешкали в районі сучасного Києва. Тиск кочовиків з причорноморських степів (кімерійців, потім скіфів) змушував праслов’ян Лісостепової України будувати великі укріплені городища, де у разі нападу степовиків могли переховуватися мешканці багатьох сіл (з худобою). Прочитать остальную часть записи »

Гідропарк

Гідропарк

Зона відпочинку та розважально-спортивний комплекс на Дніпрі. Займає площу 365 га на двох сусідніх островах — Венеційському (назва від ресторану й парку "Венеція", що містилися тут на початку XX ст.) і Долобецькому, з літописним Долобським урочищем. На місці Г. існувало селище Передмостова Слобідка, відоме з середини XIX ст. У вересні 1943 спалено нацистськими окупантами, на згадку про це в парку встановлено пам’ятний знак (скульптор М.І. Білик, архітектор А.Г. Чемерис, 1991). Освоєння місцевості як загальноміського парку стало можливим завдяки прокладанню через Венеційський острів лінії метрополітену з станцією "Гідропарк" (1965). Планування та забудова Г. в основному відбувалися в 1965-68 (архітектори В.Л. Прочитать остальную часть записи »