Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2019
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Последние публикации

Золотоворітська вулиця

Золотоворітська  вулиця

Проходить від Рейтарської вулиці до Ярославового Валу. Зберегла напрямок стародавнього шляху на терені града Ярослава між Золотими Воротами та Софійським собором. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. складала частину вул. Золотої, до 30-х pp. XIX ст.- вул. Андріївської. Відокремилася й дістала сучасну назву внаслідок нового трасування Володимирської вулиці в 30-х pp. XIX ст. Перспективу вулиці з південного боку замикали Золоті ворота, з північного боку — Георгіївська церква на місці Георгіївського собору (не зберіглася). Будинок № 6 — зразок архітектури "київського ренесансу" (архітектор А.К. Краусс, 1894), тепер приміщення Товариства "Україна", в будинку №3 (1898-99) у 1919 діяв творчий навчальний заклад — "Театральна академія". Прочитать остальную часть записи »

Лядська брама (Печерські ворота)

Лядська  брама (Печерські ворота)

Літописна брама Стародавнього Києва (південно-східна), звідки починався шлях до Печерського монастиря, заміських князівських резиденцій в Угорському та Берестові, до Клону та Видубичів. Знаходилась на сучасному Незалежності майдані. Входила до системи оборот споруд, побудованих Ярославом Мудрим у 30-х pp. XI ст. Старовинна назва походить від слів "ляда", "лядіна", які означають розчищену лісову галявину. Від брами вал йшов з одного боку (по трасі вул. Малої Підвальної) до Золотих воріт, а з іншого (по трасі вул. Костьольної) на Верхню площадку Володимирської гірки до схилів Дніпра в бік Подолу. Згадується літописом під 1151, в повісті про захоплення Києва військами Батия н 1240, востаннє в грамоті 1523 польського короля Сигізмунда І. Прочитать остальную часть записи »

Пирогово

Пирогово

Історична місцевість і селище на південній околиці Києва, поблизу Феофанії, Китаєва і Голосієва. Археологічні розкопки і випадкові знахідки засвідчують наявність тут поселень, принаймні з доби бронзи (II тис. до н.е.), римські монети перших століть нової ери та давньоруського укріпленого городища. Значний історико-археологічний інтерес становлять комплекси колодязів Антонія та печер, схожих з печерами Києво-Печерської лаври і Звіринця. В них містилися печерні монастирі часів Київської Русі. Вперше згадується 1627 як селище Пирогівка, що належало Києво-Печерській лаврі, в наступні часи значна його частина належача Видубецькому монастирю. З 1720 відоме як село Пирогів. У 1930-37 входило до приміської смуги Києва, 1957 включено до його складу, Поблизу П. 1969 започатковано Музей народної архітектури і побуту України, який 1976 відкрито для відвідувачів. Прочитать остальную часть записи »

Федорівська церква

Федорівська  церква

Храм Федорівського монастиря XII ст. (вул. Володимирська, 5-7). Заснована 1128 великим князем київським Мстиславом Великим на честь його небесного патрона. Вісім разів згадується в літописі. Монастир став родинним ("вотчем") для всього "мстиславового племені". За літописом, тут поховали самого фундатора храму (1132), його сипів Ізяслава (1154), Ростислава (1167), Володимира (1171), онуків Ярослава та Ярополка Ізяславичів (1168), правнуків Мстислава Давидовича (1187) та Ізяслава Ярос-лавича (1196). У 1146 у монастир насильно було пострижено князя Ігоря Ольговича, пізніше вбитого киянами. Під час навали Батия 1240 церква вціліла. За літописом у 1259 ігуменя Феодора передала своєму брату Данилу Галицькому (також прямому нащадку Мстислава Великого) для прикраси нового храму Іоанна Златоуста у Холмі дзвони та ікони з Федорівського монастиря. Прочитать остальную часть записи »

Верхнє місто (Старе місто, Верхній Київ)

Верхнє  місто (Старе місто, Верхній Київ)

Назва історичного ядра міста на Старокиївському плато, поширене в документах та історичній літературі XVII- XX ст. У давньоруських літописах відоме як "Гора". Назва виникла на противагу Подолу (Нижньому місту). Займає територію, обмежену сучасними вулицею Ярославів Вал, Львівською площею, схилами гір за вулицями Велика Житомирська та Десятинна, схилами Володимирської гірки, вул. Костьольною, Незалежності майданом, вулицями Б. Грінченка та Прорізною. Початок формування належить до часів виникнення городища Кия. Займало невеликий (2 га) західний кут Старокиївської гори. Наприкінці IX-X ст. більшу територію В.м. займав великий язичницький курганний могильник. У другій половині X ст. Прочитать остальную часть записи »