Визначні пам’ятки Києва

Одна з центральних і найдавніших площ Києва. Виникла на початку XI ст. перед храмом Софії Київської. У самому соборі і на площі перед ним протягом майже всього останнього тисячоліття відбувалися важливі події. В давньоруський час Софійський собор і Золоті ворота утворювали єдиний ансамбль з трьома іншими, збудованими за часів Ярослава Мудрого, храмами - Георгіївським, Іринінським та подібним до них за формою та технікою будівництва, але невідомим за назвою, фундаменти якого виявлено на Стрілецькій вулиці. Сліди життя людей у районі С. п., в південній частині Старокиївського плато, простежуються з часів палеоліту. Неподалік, на вул. Ярославів Вал, відомі матеріали стоянки мисливців льодовикового періоду. (більше…)

Одна з центральних магістралей Києва. Простягається від Бесарабської площі до Перемоги площі. Прокладена у 30-х pp. XIX ст. відповідно до генерального плану міста в зв'язку з будівництвом Головного корпусу Київського університету та забудовою прилеглих до нього кварталів. Магістраль було закладено у вигляді бульвару, тому вона спочатку отримала назву Бульварної вул. Потім мала назви Шосейного бульвару, оскільки її прямим продовженням було Києво-Брестське шосе, Університетського бульвару, бо проходила повз університет св. Володимира, з 1869 - Бібікова бульвару, за прізвищем київського генерал-губернатора в 1837-52 Д.Г, Бібікова. Першими насадженнями бульвару (з 1842) були липи і каштани, замінені згодом, нібито за вказівкою Миколи І, який часто приїздив до Києва, на пірамідальні

(Андрієвський узвіз, 13) - будинок-музей відомого письменника М.О. Булгакова. Заснований в лютому 1989 як відділ Музею історії міста Києва. Міститься в будинку на Андріївському узвозі, де мешкала (1906-19) сім'я майбутнього письменника і де минули його юнацькі роки; тут він 1918-19 практикував як лікар. Перший, хто відкрив, що саме цей будинок описано М.О. Булгаковим у романі"Белая гвардия", був В.П. Некрасов. Відтоді шанувальники письменника почали збирати матеріали для майбутнього музею. В 1982 на будинку встановлено меморіальну дошку. Протягом двох десятиліть київський інженер А. Кончаковський збирав колекцію М.П. Булгакова, що стала основою музею. В 1991 до 100-річчя від дня народження письменника, який відзначався за календарем ЮНЕСКО, відреставровано меморіальний

Зведений приблизно на місці колишнього наведення тимчасових наплавних мостів - "наводницької" переправи. Первісний проект капітального мосту складено^ще до війни, тоді ж влаштовано опори, збудовано один прогін. Німецькі окупанти підірвали опори, які вдалося відновити. Остаточне спорудження здійснено у повоєнні роки. Провідну роль в проектуванні та будівництві мосту відіграв Є.О. Патон. У складанні проекту брали участь також інженер В. Киреєнко, архітектори Б. Приймак, В. Ладний та ін. фахівці тресту "Проектстальконструкція", Ін-ту електрозварювання, "Київпроекту", Дніпропетр. з-ду ім. Бабушкіна. Довжина багатопрогінного моста 1543 м. Вперше в світі міст такого масштабу спорудили з суцільнозварних конструкцій. (більше…)

Одна з центральних вулиць міста, що веде від Львівської площі до Лук'янівш і закінчується біля вул. Глибочицької (див. Глибочиця). її ближча до історичного центру міста частина проходила Кудрявцев, а за давньоруських часів - через укріплений Копирів кінець. Виникла як торговельний шлях, що брав початок від Жидівської (Львівської) брами града Ярослава і вів до Дорогожичів. В цьому районі за доби Київської Русі містився єврейський квартал, поруч з яким на Кудрявських пагорбах знаходилися православні церкви, монастирі і князівський двір. Підчас Батиєвої навали Копирів кінець було спустошено, але невдовзі роль названого шляху як заміського відновилася. В наступні століття тут були невеликі хутори. (більше…)