Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Слави площа

Слави  площа

Одна з головних історичних площ Києва, що утворилася в історичній місцевості Угорське, поблизу якого за часів Київської Русі знаходилося село Берестове — княжа заміська резиденція з храмом Спаса на Берестові. С. п. перетинає Січневого повстання вулиця, до неї підходять Суворова вулиця та вул. А. Іванова, від неї починається Дніпровський узвіз, який через урочище Аскольдова могила, огинаючи Вічної Слави парк, пов’язує її з Набережним шосе. За літописним переказом, назва Угорське походить від того, що в кінці IX ст. тут стали табором утри (угорці) під час свого просування з Приуральських степів до Центральної Європи. Літопис вміщує розповідь про це в статті 898, але реально це мало б відбутися близько 894. Прочитать остальную часть записи »

Хрестовоздвиженська церква на Гончарах та Кожум’яках

Хрестовоздвиженська  церква на Гончарах та Кожум'яках

(вул. Воздвиженська, 1а). Збудована дерев’яною на кам’яному фундаменті в Кожум’яцькій слободі в 1746-48 спільним коштом міщан Артема Кожум’яки, Андрія Боклажки, Никифора Коваленка та ін, парафіян. До цього мешканці слободи не мали власного храму і були приписані до парафіяльної церкви св. Василія Великого на Подолі (на місці сучасного Житнього ринку). Знищена пожежею 1811, тоді ж почала відбудовуватися. У нижньому поверсі розмістився храм архістратига Михаїла. У 1822 митрополит Євгеній благословив спорудження верхнього поверху з головним Хрестовоздвиженським престолом за проектом А.І. Меленського у стилі класицизму. Будівництво розпочалося 1823, але через брак коштів зупинилося і відновилося тільки в 1838, коли парафіяни накопичили необхідні гроші й матеріали, В 1841 відбулося освячення головного престолу. Прочитать остальную часть записи »

Петровському пам’ятник

Петровському  пам'ятник

Споруджений 1970 на честь державного і партійного діяча Г.І. Петровського (1878-1958), який в 1934-38 був головою Всеукраїнського Центр. Виконавчого Комітету. Стоїть на вул. Грушевського біля будинку Національної парламентської бібліотеки України. Автори — скульптор О.П. Олійник, архітектор — І.С. Ланько. Пам’ятник – напів постать на постаменті з габро. Загальна висота — 4,5 м.

/>

Андріївська церква

Андріївська  церква

Видатна пам’ятка архітектури бароко (Андріївський узвіз, 23). Легенда, вміщена до літопису за часів правління великого князя київського Всеволода Ярославича (християнське ім’я якого Андрій і який заснував 1089 у Києві жіночий Андріївський Янчин монастир), повідомляла, що апостол Андрій Первозванний, прямуючи з Херсонесу до Риму через землі майбутньої Русі, поставив на київських горах хрест і зробив пророцтво про виникнення тут великого міста з багатьма церквами. За Густинським літописом, у Верхньому Києві 1215 збудовано Хрестовоздвиженську церкву. Відомо про кілька дерев’яних храмів, які з часом руйнувалися і переносились з місця на місце. Один з них, на місці сучасного, згорів 1676 під час нападу кримських татар. Прочитать остальную часть записи »

Пуща-Водиця

Пуща-Водиця

Дачно-курортне селище та історична місцевість, що входить до складу Оболонського р-ну і межує з с. Горенка. Назва походить від сполучення слів „пуща" та назви р. Водиця (Котурка), що протікала в тій місцевості. В давньоруські й пізніші часи — місце князівських полювань. В XVI — середині XVIII ст. перебувала в користуванні київських міщан, 1724 тут створено лісове господарство. З 90-х pp. XVIII ст. згадується як хутір. Наприкінці XIX ст. у П.-В. розгорнулося дачне будівництво і селище набуло регулярного планування з 7 повздовжними (тепер 6) та 17 поперечними (тепер 14) вулицями. В 1904 тут виникли перші санаторії. За радянських часів у П.-В. споруджено численні санаторії, будинки відпочинку та піонерські табори, які функціонують і нині. Прочитать остальную часть записи »