(Вул. Грушевського, 3) – стадіон футбольного клубу "Динамо" Київ. Побудований в 1934-36 (архітектори В.Осьмак і В. Бесиалий). Розміщений в природному заглибленні на схилах Дніпра, в центрі Києва, вдало вписується в навколишній парковий ландшафт. В 50-х роках XX ст. під час реконструкції зведено нові будівлі, зокрема адміністративний корпус, в 1979 проведено роботи, пов’язані з підготовкою до XXII Олімпійських ігор, які відбулися в 1980 в колишньому СРСР.
Сучасного вигляду стадіон набув у середині 90-х років минулого століття, ставши виключно футбольним. На капітально відремонтованих трибунах встановлено індивідуальні пластикові крісла, в перебудованих приміщеннях під трибунами і над ними розмістився двоповерховий офіс ЗАТ "ФК Динамо Київ" і його служби. В 2001 на місці критого басейну відкрито комфортабельний фітнес-центр, до офісу прилягає відкритий паркінг і підземний гараж на 175 легкових автомобілів. Стадіон відповідає всім стандартам для проведення футбольних матчів найвищого рівня. Технічні характеристики: поле (з підігрівом) 110 м х 75 м; секторів – 29; місць – 16 873; освітлення – 1200 люкс.
На стадіоні 1971 встановлено пам’ятник футболістам київського"Динамо", розстріляним у Сирецькому концтаборі влітку 1942 – динамівцям М. Трусевичу, І. Кузьменку, О. Клименку та М. Коротких, яких було кинуто за колючий дріт табору після 9 перемог над німецькими футбольними військовими командами. Посмертно вони були нагороджені медаллю "За відвагу". Становить собою високу гранітну стелу, на якій висічено чотири постаті футболістів (горельєф). Автори – скульптор 1.С. Горовий, архітектори B.C. Богдановський та І.Л. Масленков.
В травні 2002 стадіону присвоєно ім’я В.В. Лобановського, а в травні 2003 біля входу встановлено його скульптуру. Передбачено капітальну реконструкцію стадіона та зведення другого ярусу, після чого він вміщатиме бл. 48 тис. вболівальників.