(Вул. Січневого повстання, 21, корп. 12). Відкритий 1969 як філія Національного музею історії України у Ковнірівському корпусі Києво-Печерської лаври. Створений для збереження і широкого експонування музейних предметів з дорогоцінних металів і коштовних каменів. В експонатах музею знайшли відображення найяскравіші сторінки історії ювелірного мистецтва України. Серед них – прикраси одягу, зброї, кінського спорядження, предмети культу і побуту. Сюди ввійшли колишні експонати Київського історичного музею, Художнього музею (Музею західного і східного мистецтва), Всеукраїнського музею єврейської культури, знахідки з дорогоцінних металів з розкопок, проведених Інститутом археології НАН України, 2400 предметів надійшло з 21 музею України. Саме вони і склали основу зібрання Музею історичних коштовностей України, що нині нараховує бл. 55 тисяч експонатів і складається з таких основних колекцій – археологічні предмети скіфо-аптичного періоду, археологічні знахідки часу ранніх слов’ян і Київської Русі, предмети декоративного мистецтва, що побутували в Україні з кінця XVI до початку XX ст., роботи сучасних українських художників-ювелірів. Цим групам збереження відповідаючі, розділи експозиції музею в дев’ятьох залах її відкриваючі, вироби доскіфської епохи (X-VII ст. до н.е.), знайдені під час археологічних розкопок поховань кіммерійців. Згодом їх скорили кочові племена скіфів, що з’явилися в причорноморських степах у VII ст. до н.е. Від них залишилися, часто сховані землею від недосвідченого погляду, зруйновані часом і людьми великі і малі поселення та безліч поховані, під високими насипами – курганами, своєрідними земляними пірамідами. Старожитності скіфської епохи займають одне з центральних місць в експозиції музею.
У створенні колекції "скіфського золота" велика роль належить Інституту археології НАН який протягом 1964-86 передав музею понад ЗО чиє. експонатів. Значно доповнили цю збірку матеріали з розкопок, проведених Дніпропетровським і Донецьким університетами. Серед унікальних експонатів, що датуються IV ст. до н.е., золотий горит – футляр для лука і стріл з кургану, розкопаного в Мелітополі, на золотій рельєфній пластині якого зображено епізоди з міфу про давньогрецького героя Ахілла; срібна чаша з кургану Гайманова Могила (Запорізька обл.) з сценами переговорів царів; золотий "шолом" з Передерієвої Могили (Донецька обл.) з зображенням скіфських воїнів; золота пектораль – нагрудна прикраса скіфського царя з кургану Товста Могила (Дніпропетровська обл.), шедевр античної торевтики, що виклик,и захоплення не тільки високою технікою виконання, а й справляє також значний емоційний і художній вплив на глядача (автор знахідки і перший її дослідник Б.М. Мозолевський). У вітринах музею представлено і дорогоцінні прикраси сарматів (споріднених з скіфами племен). Вони вирізняються поліхромністю, яскравістю.
Значний інтерес викликають вироби східних слов’ян VI-VIII ст. з районів Придніпров’я. У ювелірних витворах цієї епохи відбилося багатовікове поклоніння слов’ян силам природи, Сонцю, Землі, Воді. Серед різноманітних за формою, призначенням і технікою виготовлення ювелірних виробів особливе місце займають прикраси, виконані в техніці перегородчастих емалей. Це такі деталі князівських уборів, як підвіски до жіночого головного убору – колти, діадеми, намиста-барми, що виконувалися за індивідуальними замовленнями. Бага-чтщвіття емалей у поєднанні з повними сакрального змісту зображеннями привертають увагу відвідувачів.
Швидко зростаюче значення Києва як найбільшого політичного і культурного центру зробило його провідним і в справі створення ювелірних прикрас. Роботи київських майстрів мали поширення в багатьох містах Давньоруської держави. Художні досягнення Київської Русі були прологом до розвитку ювелірного мистецтва в Україні.
З творчістю українських ювелірів XVI – початку XX ст. знайомлять вироби, виконані в різноманітних загальноєвропейських стилях: бароко, рококо, класицизм,- з рисами, властивими національним українським традиціям. У цьому розділі можна побачити багатоколірні живописні емалі і цілий спектр дорогоцінних і напівкоштовних каменів, що прикрашають митри, потири, панагії, поручі. Складні технічні і декоративні прийоми характерні для багатьох як культових, так і побутових предметів. Створені такими видатними українськими майстрами-ювелірами, як Іван Равич, Матвій Нарунович, Іван Атаназевич, Семен Тарановський, Федір Левицький наприкінці XVII – середині XVIII ст., твори культового мистецтва демонструють необмежені можливості в застосуванні різних ювелірних технік.
В Україні було поширено і вироби російських ювелірів та культові і декоративно-ужиткові предмети, що вийшли з найбільших центрів художньої обробки металу Німеччини, Австрії, Польщі, Нідерландів, Франції, Англії. Музей має також унікальну колекцію єврейського культового срібла – оригінальні за конструкцією і декором корони Тори, навершя – римоніми, пластинн-підвіски – тора-іпилд, аромат ниці – бсамими.
На території України відкрито понад 40 різновидів кольорових каменів, що використовують у своїх виробах сучасні ювеліри. Авторські роботи українських художників-ювелірів мають широкий діапазон – від класичних за формою, з використанням древніх традицій, до авангардних.