(Вул. Січневого повстання, 21). Будівлі па території Верхньої лаври, в яких проживала найповажніша частина ченців монастиря – соборні старці (корпус 3 праворуч і корпус 4 ліворуч від урочистої "царської" дороги від Святої брами до Успенського собору). Муровані келії корпусу З зведено у 20-х pp. XVIII ст. після пожежі 1718, яка знищила всі дерев’яні споруди монастиря. У 1783 перебудовано дахи та фронтони. Одноповерхові, витягнуті в довжину корпуси мають високий, оригінальної форми, дах 3 заломом. Рясні гзимси, обрамлення вікон та дверних пройомів, дахи з заломами, гарні фронтони, широкі пілястри, карнизики уквітчують фасад й надають йому чепурних форм українського бароко. Приміщення для кожного соборного старця складалося з п’яти кімнат з садком, квітником та верандою.
Корпус 4 зведено на межі XVII-XVIII ст., відремонтовано у 1720-21 й надбудовано у 1777 за таким же планом, як і в попередньому корпусі 3. Крім першого приміщення на східному боці для еклезіарха, воно мас додаткові служби і чарівний задвірок з мезоніном.
Підчас Другої світової війни келії сильно постраждали від пожежі й були відновлені у 1945-47. Муровані келії, їх розміщення в принципі відбивають планування ансамблю Верхньої лаври з давньоруської доби. В наш час в келіях розміщено установи заповідника,