Олександрійський костьол

Олександрійський  костьол

Римсько-католицький храм, збудований у першій половині XIX ст. над південним схилом Михайлівської гори (вул. Костьольна, 17). Дозвіл на його будівництво отримали поляки, що мешкали в Києві, невдовзі після закінчення Наполеонівських війн, коли імператор Олександр І прагнув залучити польську громадську думку на свій бік. Будівництво, розпочате в 1817, розтягнулося на багато років і було завершене тільки 1842. Перший проект, як припускають, міг належати В. Беретті, в його плануванні брав участь також А. Меленський. З 1835 роботами керував Л. Стаизані, а закінчувалося будівництво вже за проектом професора архітектури Київського університету Ф.І. Меховича.

Квадратну в плані споруду, з куполом, двома вежами і портиком витримано в стилі класицизму миколаївської доби. Оздоблювальні роботи тривали в ньому до 1847. Стіни було прикрашено ліпленням, яке проіснувало до 30-х pp. XX ст. Споруда збереглася, в післявоєнні роки тут містився міський планетарій. На початку 90-х pp. XX ст. повернута римсько-католицькій громаді міста і тут відновлено богослужіння.