Простягається Михайлівською горою від Михайлівської площі до Європейської площі. Відома з кінця XVII ст. як шлях, що вів від церкви Трьох святителів в бік Хрещатого яру (див. Хрещатик), обминав яр, на місці якого в другій чверті XIX ст. оформилася Михайлівська площа, і проходив уздовж Михайлівського Золотоверхого монастиря. В ЗО-40-х pp. називалася Театральною, оскільки вела від історичного центру міста до Міського театру, який у першій половині XIX ст. знаходився на Європейській площі. В 1919 її перейменовано па вул. Жертв революції, а 1955 – Героїв революції. її відрізок між Володимирською вулицею та Михайлівською площею в 1958 отримав назву Десятинної вулиці, тоді як за відрізком між Михайлівською (тоді – Радянською) та Європейською (тоді – Сталіна, з
1961 – Ленінського комсомолу) площами збереглася назва Героїв революції. В 1992 їй повернуто історичну назву – Трьохсвятительської.
Основною історико-архітектурною пам’яткою Т. в. є ансамбль Михайлівського Золотоверхого монастиря. Його мури, частина яких, що збереглися, тягнуться вздовж Т. в. від Михайлівської площі заввишки у 4 м і завтовшки близько 1,5 и, зведено в 1746-58. Тоді ж в них споруджено Економічну браму, яка веде від вулиці до Трапезної монастиря з церквою Іоанна Богослова та господарських льохів. В стіні біля брами встановлено бюст археологу і мистецтвознавцю М.О. Макаренку, якого було репресовано за його зусилля врятувати Михайлівський Золотоверхий собор від руйнування в середині 30-х pp. Навпроти – споруджений у 1911 -12 на схилі Михайлівської гори в еклектичних формах будинок № 11, триповерховий з боку вулиці і чотири – шестиповерховий з подвір’я, цікавий як приклад будівництва на складному рельєфі. Далі до Володимирської гірки тягнуться надбудовані в післявоєнні роки корпуси Готелю (кінець XIX – початок XX ст., нині тут розміщуються Інститут філософії, Інститут археографії і джерелознавства та Інститут держави і права НАН України, № 4) і Братських келій (1847-52) Михайлівського Золотоверхого монастиря зі Співацьким флігелем (1894). На початку спуску до Європейської площі праворуч, на розі з Костьольною вулицею. міститься Олександрівський костьол, а нижче по Т. в. – палац мистецтв "Український дім", що будувався у 70-х pp. XX ст. під приміщення музею В. І. Леніна.