Незважаючи на масові фальсифікації результатів виборів другого туру 21 листопада 2004, Центральна виборча комісія України вже 24 листопада поспішно оголосила їх переможцем В.Ф. Януковича. Однак розпочата того ж дня в Києві акція громадянської непокори в зв’язку зі спотворенням волевиявлення виборців швидко переросла в масовий протест проти свавілля влади, її брехні і нахабства – так звану помаранчеву революцію, епіцентром якої став майдан Незалежності в Києві, що подекуди збирав на мітинг сотні тисяч людей. Ця акція швидко набула широкого розголосу і підтримки в усьому українському суспільстві, а також у багатьох країнах світу.
Верховна Рада України на своєму позачерговому засіданні визнала результати виборів Президента України сфальсифікованими, висловила недовіру ЦВК та відправила уряд Януковича у відставку. Невдовзі, З грудня 2004, Верховний суд України, виходячи з численних і системних порушень виборчого процесу, відмінив рішення ЦВК щодо обрання Президентом України В.Ф. Януковича і призначив на 26 грудня пероголосування. Воно закінчилося перемогою В.А. Ющенка з перевагою близько 8% голосів. Так завершився виборчий президентський марафон в Україні, який тривав з 31 жовтня по 26 грудня і сколихнув всю Україну. Помаранчева революція стала важливим кроком на шляху українського народу до демократичного громадянського суспільства, виявила Його національну гідність і самое відомість.
За правилами історіографії оцінку подіям і владі, людям має дати час. Тому поки що історія "мовчить", а її функції перебрали на себе представники засобів масової інформації, політики, політаналітики і ток-шоумени. Проте, як не раз вже бувало в нашій історії, все згодом стає на свої місця і нове покоління істориків, не переобтяжене традиціями і рецидивами минулого, реконструює адекватну картину історичних подій та їх наслідків, даючи їх неупереджений, об’єктивний аналіз.