В перші роки XX ст. почалася творча діяльність архітектора П. Альошина. Йому притаманне стримане використання декору. За його проектами споруджено будівлі Київського зразкового училища у 1905 1907 по вул. Ярославів Вал. 40 (тепер тут міститься Інститут театрального мистецтва), Педагогічного музею (1910-11) по вул. Володимирській, 57. де потім розміщувалися установи Центральної Ради (тепер – Міський будинок учителя). Ця споруда витримана в стилі неокласицизму, зразком якого в місті став завершений 1914 будинок Вищих жіночих курсів на Столипінській (тепер О. Гончара) архітектора О, Кобелєва (нині – приміщення Міністерства з надзвичайних ситуацій).
Після 1910 у київській архітектурі спостерігається с трпманіше використання декоративних форм І посилюється напрямок так званого "раціонального модерну", в стилі якого споруджено готель "Палас" (готель "Україна", тепер "Прем’єр-Палас") на розі Бібікова (тепер Т. Шевченка) бульвара та вул. Пушкінської (1912) та найвищий у тогочасному Києві дванадцяти-поверховий будинок Пизбурга на Хрещатику (1912), житловий будинок по вул. Рейтарській 20/24 (1912), багатоповерховий будинок на Хрещатику, 6 (1911 – 14). Одними з найбільших споруд міста, зведених напередодні Першої світової війни, стали прибутковий будинок київського купця Б. Мороза на розі Володимирської та Караваєвської (Л. Толстого), збудований у 1910-II в стилі модерн, та споруджений у кілька етапів впродовж 1908-II комплекс прибуткових будинків кіннозаводчика Л. Родзянки по вул. Велика Підвальна (Ярославів Вал), 14-14а. Елементи найновітнішого на той час функціоналізму спостерігаються в споруді критого Бесарабського ринку (1910-12).
Не вщухав інтерес і до стилізацій ({юрм минулого. У 1902-1905 у стилі венеціанської готики зведено будівлю Київської контори Державного банку на вул. Інститутській, 9-а. Цікавими є також споруди в стилі готичних замків – житлові будинки на Великій Підвальній (Ярославів Вал), 1 (1896-98) та на Малій Володимирській (О. Гончара), 60 (1908), а також так званий "Замок Річарда Левове серце" (1902-1904) на Андріївському узвозі. В 1913- 14 у формах ломбардського ренесансу споруджується будинок Земської управи (Володимирська, 33), 1911 – приміщення для Російського банку для зовнішньої торгівлі в стилі флорентійських палаццо (Хрещатик. 32). Зростаючий інтерес до української культури відбився в застосуванні форм українського бароко, зокрема в будинку училища на Куропівці, гул. Кирилівській (Фрунзе), 164 (1911) та у житловому будинку по вул. Паньківській, 8 (1914).