Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Загальне економічне піднесення

Загальне  економічне піднесення

З початку 70-х pp. в колі громадівців почали виникати розбіжності між прихильниками двох напрямків — соціалістичного (точніше соціал-демократичного в сучасному розумінні) на чолі з М. Драгомановим та національно-культурницького, провідну роль в якому відігравав В. Антонович. Це відбувалося на тлі антиукраїнських заходів уряду. їх кульмінацією став Емський указ від 18 травня 1876, яким заборонялося не тільки друкувати, а й ввозити з-за кордону літературу українською мовою. Емським указом було ліквідовано українську за духом провідну наукову установу Києва — Південно-Західне відділення Російського географічного товариства. В тому ж 1876 закрито і трибуну громадівців — газету "Киевский телеграф". М. Драгоманова ще 1875 було усунено від викладання в університеті і наступного року як представник Київської громади він вирушив за кордон. А київські громадівці на чолі з В. Антоновичем зосередилися на науково-культурній творчій роботі, гуртуючись навколо щомісячного часопису "Киевская старина", заснованого 1882 і який виходив до 1906, коли на йото (базі створено україномовний часопис "Україна".

Загальне економічне піднесення і збільшення населення міста за умов бурхливого розвитку європейської індустріальної цивілізації та відповідних процесів, що мали місце на теренах Російської імперії, сприяли піднесення освітнього, наукового та мистецького життя Киева. Збільшувалася кількість гімназій, поряд з якими з’явилися і реальні училища, орієнтовані на математично-природничі знання. Відкривалися також приватні середні навчальні заклади, серед яких особливе значення мала заснована 1870 за ініціативою й на кошти українського мецената і громадського діяча Г. Ґалаґана Колегія Панда Галагана, де викладалися п українознавчі дисципліни.

В 1872 при Духовній академії засновано церков-по-історичне та археологічне товариства, які швидко перетворилися на авторитетні дослідницькі заклади.

/>

Комментарии запрещены.