Меморіальний комплекс "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років"

Меморіальний  комплекс "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945  років"

Багатоплановий архітектурно-художній і парковий ансамбль-меморіал військово-історичного профілю, що є узагальненим символом невмирущої пам’яті про ратний і трудовий подвиг українського та інших народів у боротьбі проти фашистських загарбників (вул. Січневого повстання, 44). Розташований на високому правому березі Дніпра, відкритий 9 травня 1981. Задуманий відомим скульптором С.В. Вучетичем (автор проекту художньо-архітектурного рішення), втілений колективом архітекторів і скульпторів Москви і Києва. Займає площу понад 10 га.

Вхід до комплексу розпочинається в районі колишніх Московських воріт Києво-Печерських укріплень. Звідси пролягла широка алея, відкриваючи перед відвідувачами велику панораму всього меморіалу, чудовий пейзаж дніпровських берегів. На майданчиках з лівого боку гранітних сходів встановлено 76-мілімет-рові гармати зразка 1942, які визнано кращими в роки Другої світової війни. На головну площу веде галерея, відтворена у вигляді бліндажу після вибуху. На її залізобетонних стінах розміщено бронзові горельєфні композиції – "Перші прикордонні бої", "Нескорені", "Рух Опору", "Тил – фронту", які розкривають всенародний характер боротьби з фашистськими загарбниками (автори – художник В.З. Бородай, скульптор В.В. Швецов). Над галереєю головного входу – чаша "Вигонь Слави", на якій викарбувано слова – "Вічна слава героям". Уперше вогонь у чаші запалено від Вічного вогню з могили Невідомого Солдата. Вогонь Слави запалюється щорічно в день Перемоги.

На головній площі меморіалу встановлено багатофігурну скульптурну групу, яка відтворює подвиг воїнів при форсуванні Дніпра (скульптор Ф.М. Согоян). Сповнена стрімкої динаміки, композиція відбивається у водному дзеркалі декоративного басейну. Поряд з басейном – алея міст-героїв з бронзовими написами на гранітних пілонах. 9 травня 1981 представники міст-героїв передали музею капсули з священною землею, які навічно закладено у мармурові ніши. Серед зелених пагорбів музейного ландшафту, на спеціальній площі встановлено бойову техніку – важкі і середні танки, артилерійські гармати і міномети, легендарні "катюші", літаки, бронепоїзд, плаваючі амфібії та ін., яка пройшла дорогами Великої Вітчизняної війни, від берегів Волій до Берліна, прославила героїзм і мужність радянського воїна.

Головний експозиційний корпус музею являє собою конусоподібну центричну триповерхову споруду з площею перед нею, що вміщує до ЗО тисяч чоловік. Будівля музею править водночас за п’єдестал для статуї "Вітчизна-Мати" заввишки 62 м, звернутої обличчям до Дніпра. В її піднятих руках – щит і меч. Величну статую виконано з листової нержавіючої сталі. Висота всієї споруди сягає 102 м. Скульптура "Вітчизна-Мати" ввійшла в першу сотню кращих висотних споруд у світі.

Експозицію музею розміщено анфіладою у 14 залах на першому і другому поверхах. На стінах ввідного залу викарбувано назви 1152 військових частин і з’єднань, які відзначилися в боях за Україну, а також 252 підпільних організацій, партизанських загонів і з’єднань, що діяли на тимчасово окупованій території України. На першому поверсі встановлено бронзову фігуру Солдата-Переможця, біля ніг якого – повалений па бруківку фашистський орел зі свастикою. Актовий зал розташовано на цьому ж поверсі, вміщує 500 чоловік. Завершує експозицію Зал Слави, в якому на біломармурових пілонах золотом викарбувано прізвища 11 665 Героїв Радянського Союзу, а також 201 – трудівника воєнного тилу, Героя Соціалістичної Праці.

Після утвердження незалежної Держави Україна виникла необхідність переглянути експозицію музею. Було створено нову експозицію, до якої увійшли реліквії, що експонувались раніше, та документальні надходження до фондів музею останнього часу. Пріоритет у цій роботі звичайно було надано українській тематиці, вкладу України в перемогу над фашизмом. Центральна ідея експозиції – "Дорога війни", що з допомогою зброї часів війни, зразків фронтового знаряддя і солдатського побуту супроводжують вітрини усіх залів, тематично об’єднуючи їх в одне ціле. Останній зал "У вічній пам’яті народній не закінчилася війна" є кульмінацією експозиції. "Стіна Пам’яті", на якій вміщено понад 6 тисяч фотографій учасників бойових дій, композиції "Вдови", "Журавлиний клин", "Стіл-тризна" ввібрали в себе споконвічні християнські традиції українського народу, велич йото духу, святі почуття наступності поколінь. Меморіальний комплекс завершує систему міських парків, що простяглися уздовж дніпровських схилів.