Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Вибори до міської і районних рад Києва

Вибори  до міської і районних рад Києва

1 липня 1989 в Києві відбулася установча конференція Руху, а 8-10 вересня його головою обрано І. Драча. В практику житія Києва входили мітинги, тільки в травні 1989 на їх проведення подано майже 800 заявок. Найчастіше місцем проведення таких зборів ставали Софійський майдан та площа перед Республіканським стадіоном.

На тлі рішучих зрушень в суспільній свідомості та настроях пересічних членів партії 28 вересня 1989 Пленум ЦК КПУ звільнив від обов’язків її першого секретаря В.В. Щербицького. Своєрідним загальнореспубліканським апофеозом масових форм висловлювання настроїв народу стала 21 січня 1990 акція "Українська хвиля": створення живого ланцюгу між Києвом і Львовом з нагоди 71-ї річниці проголошення акту возз’єднання УНР і ЗУНР. Такі заходи, як і поширення опозиційної преси (зокрема, з лютого 1990 почав виходити вісник Руху — "Народна газета"), мали свої наслідки. На березневих 1990 виборах до Верховної Ради УРСР та місцевих рад від опозиційних сил, головним чином по західних та київських виборчих округах, пройшла помітна кількість анти комуністично налаштованих діячів, які здобули з’їздівську трибуну для виголошення на всю Україну своїх поглядів.

Паралельно проводилися і вибори до міської і районних рад Києва. До Київради було обрано 293 депутати різних політичних уподобань, внаслідок чого в ній склалися два блоки — комуністичний і демократичний. 24 липня 1990 над Київрадою, поруч з червоно-синім прапором УРСР, замайорів як національний жовто-блакитний, який з цього часу почав офіційно використовуватися в місті.

/>

Комментарии запрещены.