Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Вибори до міської і районних рад Києва

Вибори  до міської і районних рад Києва

1 липня 1989 в Києві відбулася установча конференція Руху, а 8-10 вересня його головою обрано І. Драча. В практику житія Києва входили мітинги, тільки в травні 1989 на їх проведення подано майже 800 заявок. Найчастіше місцем проведення таких зборів ставали Софійський майдан та площа перед Республіканським стадіоном.

На тлі рішучих зрушень в суспільній свідомості та настроях пересічних членів партії 28 вересня 1989 Пленум ЦК КПУ звільнив від обов’язків її першого секретаря В.В. Щербицького. Своєрідним загальнореспубліканським апофеозом масових форм висловлювання настроїв народу стала 21 січня 1990 акція "Українська хвиля": створення живого ланцюгу між Києвом і Львовом з нагоди 71-ї річниці проголошення акту возз’єднання УНР і ЗУНР. Такі заходи, як і поширення опозиційної преси (зокрема, з лютого 1990 почав виходити вісник Руху — "Народна газета"), мали свої наслідки. На березневих 1990 виборах до Верховної Ради УРСР та місцевих рад від опозиційних сил, головним чином по західних та київських виборчих округах, пройшла помітна кількість анти комуністично налаштованих діячів, які здобули з’їздівську трибуну для виголошення на всю Україну своїх поглядів.

Паралельно проводилися і вибори до міської і районних рад Києва. До Київради було обрано 293 депутати різних політичних уподобань, внаслідок чого в ній склалися два блоки — комуністичний і демократичний. 24 липня 1990 над Київрадою, поруч з червоно-синім прапором УРСР, замайорів як національний жовто-блакитний, який з цього часу почав офіційно використовуватися в місті.

/>

Комментарии запрещены.