Часи перебудови та здобуття Україною незалежності

1 липня 1989 в Києві відбулася установча конференція Руху, а 8-10 вересня його головою обрано І. Драча. В практику житія Києва входили мітинги, тільки в травні 1989 на їх проведення подано майже 800 заявок. Найчастіше місцем проведення таких зборів ставали Софійський майдан та площа перед Республіканським стадіоном. На тлі рішучих зрушень в суспільній свідомості та настроях пересічних членів партії 28 вересня 1989 Пленум ЦК КПУ звільнив від обов'язків її першого секретаря В.В. Щербицького. Своєрідним загальнореспубліканським апофеозом масових форм висловлювання настроїв народу стала 21 січня 1990 акція "Українська хвиля": створення живого ланцюгу між Києвом і Львовом з нагоди 71-ї річниці проголошення акту возз'єднання УНР і ЗУНР. (більше…)

16 липня 1990 за прикладом прибалтійських та закавказьких республік Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. 23 липня І її головою обрано Л.М. Кравчука. При його активній І участі 3 серпня 1990 Верховна Рада ухвалила закон І про економічну незалежність Української РСР. 2 жовтня 1990 р. на центральній площі Києва (тепер - майдан Незалежності) виникло наметове містечко, де студенти розпочали політичне голодування серед їх вимог були: відставка голови Ради Міністрів УРСР І В.А. Масола, відмова республіканського керівництва І від підписання нового Союзного договору, передача І місцевим органам влади майна КПРС і ВЛКСМ на території України, перевибори Верховної Ради України тощо. (більше…)

За таких умов політика українського керівництва ставала дедалі самостійнішою, що не залишилося непоміченим на Заході, про що свідчать візити до Київа 5 липня канцлера ФРН Г. Коля і перебування в столиці 2 серпня Президента США Дж. Буша- старшого. їх місії зводилися до того, щоб переконати українське керівництво не сприяти подальшій деструкції СРСР. Але настрої соціально активних груп населення радикалізувалися вже настільки, що можна було проголосити незалежність республіки. Процес розпаду СРСР був прискорений заколотом, так званим "путчем", у Москві 19 серпня 1991. В Києві мали місце окремі стихійні антипутчиські мітинги, масовість яких день у день зростала. 21 серпня перемога демократично-ироєльцинських сил у Москві стала очевидною і о 22.00 А. (більше…)

Новий курс М.С. Горбачова спочатку мало торкався життя Києва, де при збереженні влади В.В. Щербицького в суспільно-політичному житті майже нічого не змінювалося. Проте вибух ядерного реактора на ЧАЕС 26 квітня 1986 виразно позначився на долі мешканців міста. Влада приховувала масштаби і наслідки Чорнобильськії катастрофи. Київ було переповнено суперечливими, часом фантастичними чутками. З місця подій поверталися люди з великими дозами отриманої радіації. Почалася масова втеча з Києва жінок з дітьми. Брехлива, безглузда і безпорадна поведінка влади в ті дні остаточно дискредитувала и в очах навіть аполітичної частини киян. Водночас під тиском світової громадськості горбачовське керівництво змушено було піти на звільнення багатьох політв'язнів. їх повернення сприяло відновленню в К