Чигирин – важливе історичне місце України, столиця першої незалежної української держави. Саме тут розташовувався центр козацьких військових сил під час Національно-визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького. Історія козацького повстання почалася 1648 року. До цього часу утиск українців у Польщі досяг критичного рівня.
Неухильно зростали розміри селянських повинностей, а українську православну шляхту і військових утискали за віросповідання й національну приналежність – вони і стали згодом козацькою верхівкою. Визвольний рух очолив Богдан Хмельницький, що зумів організувати непокірне і буйне козацьке військо і за допомогою тонкої дипломатії сформував ієрархію військової еліти. Резиденцією гетьмана Богдана Хмельницького і козацької автономії Гетьманщини, що утворилася під його керівництвом, став Чигирин.
Чигиринська фортеця вже була на той час потужним укріпленням. Вона розташовувалася на крутій горі, що забезпечувала їй серйозний природний захист. Укріплення складали кам’яні стіни з бастіонами, дерев’яні вартові вежі й продумана система земляних валів.
Чигиринська фортеця була практично неприступною для ворожих атак, але 1678 року турецькому війську вдалося захопити її. До облоги козаки виявилися непідготовленими, і через місяць вкрай виснажені, вони припинили опір. Але і здавати фортецю ворогові козаки не захотіли.
Під покривом ночі вони вибралися з фортеці й підірвали порохові склади. Потужний вибух стер Чигиринську фортецю з лиця землі, завдавши при цьому величезної шкоди турецькому війську.
Після цього гетьманською столицею став Батурин, а Чигирин надовго занепав. Після проголошення незалежності України зріс інтерес до її історико-культурної спадщини і почалося відновлення Чигиринської фортеці.
Замкова гора та її околиці отримали статус заповідника. На горі влаштований парк з пам’ятником Богдану Хмельницькому, є також давній пам’ятний хрест на честь козацьких перемог.
Про ті часи нагадує джерело, що забезпечувало фортецю водою під час облог. На місці руїн фортеці за планами, що збереглися, відбудували її фрагмент – бастіон Дорошенка. Це кам’яне укріплення з дерев’яною бойовою галереєю, звідки вели гарматний обстріл супротивника.
Під горою відновлені будівлі резиденції Богдана Хмельницького: гетьманський палац, військова канцелярія, полкова скарбниця, арсенал. Особливий інтерес становить Петропавлівська церква – чудовий зразок козацької храмовой архітектури оборонного типу. Відновлено і її інтер’єр: стіни в козацьких храмах не розписували, але встановлювали самобутній дерев’яний різьблений іконостас.
Під час будівництва комплексу виявили численні останки людей – і 263 козаків і мирних мешканців. їх перепоховали в каплиці Святої Покрови поряд із Замковою горою. Тут, в ошатній будівлі управи XIX століття, діє історичний музей заповідника.