Київ - столиця незалежної України
  • 03.05.2020
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.05.2020
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.05.2020
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Церковно-археологічний музей

Церковно-археологічний  музей

Археологічному товаристві було влаштовано Церковно-археологічний музей, у якому в 1898 налічувалося понад ЗО тис. експонатів. Наукові праці викладачів та співробітників цього закладу з 1860 друкувалися в щомісячних "Трудах Киевской духовной академии". Але при всьому її значенні провідним київським вищим навчальним закладом був університет св. Володимира. Пожвавленню наукової роботи в ньому сприяв початок видання в 1861 "Университетских известий" та при них "Сборника сочинений студентов". З початку 60-х pp. при університеті створюється кілька наукових товариств, нові кабінети та лабораторії, в 1885 в спеціально збудованому для неї корпусі починає працювати клініка, заснована ще 1848. Прочитать остальную часть записи »

Лаврські печери

Лаврські  печери

Два печерні комплекси, найдавніші пам’ятки чернецького печерно-жительства Київської Русі (вул. Січневого повстання, 25). Велика кількість святих мощей зробила їх найвизначнішою з християнських святинь Східної Європи. Засновником київського печерно- жительства був Антоній Печерський. Прийнявши чернечий постриг на Афоні, в середині XI ст. він повертається до Києва і, невдоволений статутом київських монастирів, усамітнюється поблизу села Берестового, у маленькій печерці, викопаній для себе Іларіоном, який на той час вже став митрополитом Київським. Через деякий час до Антонія приєдналося кілька послідовників. Разом вони розширили печеру, викопали першу підземну церкву Благовіщення Богородиці та келії. Прочитать остальную часть записи »

Покровський жіночий монастир

Покровський  жіночий монастир

(Бехтерівський пров., 15). Займає ділянку біля історичної місцевості Лук’янівка, обмежену вулицями Глибочицькою, М. Пимоненка, Артема, Кудрявським узвозом і Бехтерівським пров. Заснований великою княгинею Олександрою Петрівною, що прийняла тут чернечий постриг під іменем Анастасії. В основу створення громади черниць та послушниць було покладено ідею "живого чернецтва" — відродження давніх монастирських традицій широкого просвітництва, милосердя, діяльної допомоги стражденним. Велика княгиня сформувала з цією метою садибу загальною площею 9,5 га, поступово скупляючи землі у приватних осіб. У січні 1889 тут освячене місце майбутньої обителі, в травні того ж року велика княгиня висловила письмове бажання заснувати монастир і подарувати йому понад 10 новозбудованих споруд (переважно дерев’яних на цегляних підмурках), у яких містилися п’ятибанна церква Покрова Божої Матері з прибудованими келіями та ін. Прочитать остальную часть записи »

Московська вулиця

Московська  вулиця

Одна з головних вулиць Печерська. Простягається від Арсенальної площі до Кутузова вулиці. Виникла на початку XVIII ст. після спорудження Печерської фортеці (старої). Назва походить від того, що її трасою проходив шлях з Старого міста до переправи через Дніпро і звідти на Москву. На початку XIX ст. була найобжитішою вулицею Печерська з численними магазинами. На місці сучасного будинку № ЗО, на початку Кловського узвозу, стояв споруджений у 1803-1805 "Зелений готель", де зупинявся драматург О. Грибоедов, декабрист А. Му-равйов, з яким тут зустрічалися інші члени таємного товариства, поет Є. Гребінка, письменник-слав’янофіл О. Хомяков, бував тут і Т. Шевченко. Готель належав Києво-Печерській лаврі ї простояв до кінця XIX ст. Прочитать остальную часть записи »

Пограбування Києва

Пограбування  Києва

Але міжусобиці продовжували поширюватися по всій Русі, наближаючи древню столицю до катастрофи, яка відбулася 1169, коли війська володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського та його союзників, зокрема половців, взяли і пограбували Київ.

Проте Андрій не переїхав до Києва, як те робили всі його попередники, що здобували столицю. Йото влада тут протрималася менше двох років. Після десятиліття чергових міжусобиць Мономаховичам і Ольговичам вдалося досягти компромісу. Київський стіл посів прославлений у "Слові о полку Ігоревім" представник останніх, чернігівський князь Святослав, а більшість Київщини дісталася смоленському князю Рюрику Ростиславичу з роду Мономахоничів, який сіп у Вишгороді. Прочитать остальную часть записи »