Київ - столиця незалежної України
  • 13.03.2019
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Голосіїве

Голосіїве

Історична місцевість у південній частині Києва в одноіменному районі, яка охоплює Голосіївський лісопарк та колишні хутір Голосив і Чернечу пустинь. Вперше згадується 1541 як володіння Києво-Печерської лаври. З 1617 в джерелах з’являються згадки про хутір Голосіївський. На початку 30-х pp. XVII ст. київський митрополит П. Могила заснував тут невеличку чернечу обітель (пустинь) з власною садибою. З цього часу Голосіїв фігурує в документах як хутір київських митрополитів, Наприкінці 1918 уряд гетьмана П.П. Скоропадського передав Г. Українській Академії наук, що створювалася в цей час, під акліматизаційний парк і ботанічний сад. На їх базі 1921 тут створено Лісотехнічний інститут, а 1954 — Українську сільськогосподарську академію (нині — Національний аграрний університет). Прочитать остальную часть записи »

"Гончарі"

"Гончарі"

Творче об’єднання гончарів і керамістів, художній салон та галерея (Андріївський узвіз, 10-а). Створено в 1985. Тут розташовано постійно діючі виставки-продажі авторської кераміки, творчі майстерні, дитяча школа-студія. З Г. співпрацюють 200 майстрів з усіх регіонів України. Колекція, що пропонується увазі відвідувачів, яскраво відбиває стан сучасного керамічного мистецтва: від традиційних, майже музейних творів старовинних Опішиі і Косова, до найсучасніших проявів пластичного творчого самовиявлення — робіт, виконаних в наднаціональних традиціях європейської та східної кераміки. Твори сучасних керамістів вражають сміливістю пошуків, розмаїттям стилів і напрямків, багатством форм, високою майстерністю й образністю, досконалим поєднанням естетичного і функціонального. Прочитать остальную часть записи »

Пам’ятник магдебурзькому праву

Пам'ятник  магдебурзькому праву

Найстарший пам’ятник Києва. Знаходиться в глибині балки під горою, де стоїть будинок Національної філармонії, неподалік Дніпровської набережної, на нижній площадці сходів, що з’єднують набережну та верхню частину Володимирського узвозу. Пам’ятник поставлено 1802 на честь повернення місту магдебурзькою права, ліквідованого Катериною II. Проте монумент було названо пам’ятником на честь Хрещення, тому його ще називали "Пам’ятник Хрещення" або "Нижній пам’ятник Володимиру" (за легендами, на цьому місці хрестили сина князя). З давніх часів тут знаходилось джерело, пізніше криниця з дерев’яною капличкою над нею, яка належала церкві Різдва Христового на Поштовій площі.

Пам’ятник споруджено за проектом А.І. Прочитать остальную часть записи »

Рильський провулок

Рильський  провулок

З’єднує Софійську площу з Стрілецькою вулицею. Утворився в XVII-XVIII ст. під стіною Софійського монастиря, в сучасних межах — із середини XIX ст. Назву пов’язано з тим, що в цій місцевості невдовзі після Переяславської угоди 1654 квартирував Рильський полк московського стрілецького війська. До кінця XIX ст. провулок іменували також Троїцьким (і, навпаки, тогочасний Троїцький провулок — нинішню вул. Алли Тарасової називали Рильським); у 1939-44 мав назву Перекопський провулок. Непарний його бік входив до садиби Софійського собору, в 1898-1905 був забудований комплексом прибуткових житлових споруд (архітектор ОФ. Єрмаков). В одному з них (№ 5, нині надбудований) жив архітектор Й.Ю. Каракіс. Прочитать остальную часть записи »

Палац спорту

Палац  спорту

Міститься по вул. Еспланадній, 1, під схилом Черепанової гори. Зводився в 1958-60 (архітектори М.І. Гречина, О.І. Заваров, інженер В.І. Реп’ях), реконструйований 1980. Одна з наймасштабні-ших громадських споруд міста. Конструктивна основа чотириярусної будівлі — залізобетонний каркас; використано прозорі скляні зовнішні стіни, алюмінієві панелі, стеля залу — з алюмінієвих перфорованих плит із капроновими акустичними матами. П.с. оснащений кондиціонуванням, складною системою освітлення, сучасними табло й засобами зв’язку. Приміщення розраховано на проведення спортивних змагань більш ніж із ЗО дисциплін, у тому числі — на льодовому майданчику (утворюється наморожуванням льоду па залізобетонну плиту, яка є основою спортивної арени). Прочитать остальную часть записи »