Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Пороховий льох

Пороховий  льох

Пам’ятка фортифікації середини XVIII ст. Знаходиться неподалік церкви Спаса на Берестові, на схилах Дніпра у валах Павлівського напівбастіону. Збудований у 1749-51 військовим інженером Д. де Боскетом. Найбільш ранній з чотирьох однотипних П. л. Печерської фортеці. Ще один (збудований 1755) виявлено 1979 поблизу Московської брами. Становить собою низьку прямокутну в плані споруду з великими льохами, півкруглим (па всю довжину будівлі) склепінням і трикутними фронтонами по бічних фасадах. Довгасті стіни прикрашено глибокими арками, площини стін між арками та біля кутів будівлі оздоблено подвійними пілястрами.

/>

Круглоуніверситетська вулиця

Круглоуніверситетська  вулиця

Узвіз, який сполучає Липки з Бесарабкою і проходить від Крутого узвозу до Лютеранської вулиці. За місто-планувальним задумом середини 30-х pp. ХГХ ст. між Липками та місцем спорудження університет)’ св. Володимира мав бути прямий зв’язок у вигляді Університетської вулиці, що об’єднувала б сучасні Шевченка Тараса бульвар та Крутий узвіз. Але через значний перепад висот підйом на Кловський пагорб довелося вирішити новою дугоподібною в плані вулицею, яку проклали 1837 і назвали Університетською (сучасна назва — з другої половини XIX ст., побутували також назви Університетська кругла, Університетський круглий узвіз). З огляду на складний рельєф значна частина вулиці має пунктирну забудову. Прочитать остальную часть записи »

Воскресенка

Воскресенка

Історична назва місцевості та села (слобідки) у лівобережній частині Києва в Дніпровському районі на північ від Дарниці і на південь від Вигурівщини. З першої третини XVI ст. відома як "земля Євстафіївська", оскільки належала Остафію (Остапу, Євстафію) Дашкевичу — військовому діячу з бояр Київщини, старості канівському і черкаському, який залучав українське козацтво на державну службу по охороні придніпровських земель від нападів кримських татар. Він подарував ці землі спорудженій його коштом на Подолі Воскресенській церкві, звідси й назва — Воскресенська слобідка. За розпорядженням київського губернатора князя Д.М. Голіцина В. була відібрана у церкви і отримала статус рангового маєтку київських губернаторів та комендантів Печерської фортеці, 1786 остаточно перейшла в казенне володіння. Прочитать остальную часть записи »

Синагога Хоральна

Синагога  Хоральна

(Синагога Бродського) (вул. Шота Руставелі, 13). Для зведення С. х. вирішено було використати ділянку на розі вул. Мало-Васильківської (нині Шота Руставелі) та Рогнідинської, що належала відомому цукрозаводчику Л. Бродському. Однак губернське правління відхилило клопотання про будівництво, оскільки міністр внутрішніх справ у 1893 заборонив евреям споруджувати синагоги у Києві, обмежуючи громаду тільки пристосуванням під молитовні приміщення у цивільних будинках. Замовники оскаржили заборону в Сенаті, видаючи за головний фасад проектованої споруди менш виразний бічний (по вул. Рогнідинській), що мало успіх. Будівництво за проектом архітектора Г. Шлейфера велося в 1897-1998. Відкриття С. Прочитать остальную часть записи »

Кабінету Міністрів України будинок

Кабінету  Міністрів України будинок

Будинок Уряду України (пул. М. Грушевського, 12). Побудований в 1936-38 (архітектори І.А. Фомін та П.В. Абросимов). Проектувався для Народного комісаріату внутрішніх справ України, проте після завершення будівництва тут розмістилася Рада Народних Комісарів України (Рада Міністрів), нині Кабінет Міністрів України — його апарат, а також Міністерства фінансів та економіки і європейської інтеграції.

Головний напівкруглий фасад будівлі розвернуто в бік вул. Грушевського, рівномірно розчленовано високими колонами коринфського ордера, капітелі — заввишки 2,5 м та їх бази відлито з чавуну. Нижні поверхи будівлі облицьовано великими необробленими блоками тульчинського лабрадориту, цоколь, пояски і портали — полірованим гранітом. Прочитать остальную часть записи »