Громадянський рух та освітньо-культурний розвиток Києва

В 1895 у Києві на громадських засадах засновано Літературно-артистичне товариство з трьома відділеннями - літературним, музичним і художнім. В його роботі брали активну участь Леся Українка, О. Купрін, М. ( аксагансткий, VI. Соловков, М. Лисенко, М. Заньковоцька, Олена Пчілка, М. Мурашко та ін. Товариство видавало "Иллюстрированный сборник Киевского литературно-артистического общества". В 90-х pp. XIX ст. постійним автором "Киевского слова" був О. Купрін. Восени 1895 у цій газеті він почав друкувати низку нарисів, які потім увійшли до окремої збірки "Киевские типы". В ній виходили і його "мініатюри". На межі XIX-XX ст. цей талановитий письменник друкувався також на сторінках "Киевлянина" та ще однієї київської газети мистецько-худ

У жовтні 1907 у міському театрі на вечері "нового мистецтва" виступали символісти О. Блок та А. Бєлий, а в січні 1914 футуристичне мистецтво пропагандував В. Маяковський. На початку XX ст. у Києві вчилися і писали свої перші твори такі видатні, тоді ще молоді митці, як А. Ахматова і О. Вертинський, М. Булгаков і К. Паустовський, І. Бабель та польський письменник Я. Івашкевич. Піднесена, поліетнічна і багатомовна культурна атмосфера міста сприяла формуванню їх смаків та пробудженню непересічних талантів. Розвиток літератури у Києві відбувався в органічному зв'язку з багатим театрально-музичним та мистецьким життям міста. Спочатку на сцені міста переважно грали драматичні російські та польські колективи. (більше…)

Останній 1906 розпочав видання єдиної в Росії релігій-по-філософської газети "Народ". Необхідно згадати також таких неординарних професорів університету, як історика-неокантїанця П. Тихомирова та філософа права, останнього обраного (а не призначеною владою) ректора університету Є. Спекторського. Разом з професурою Духовно! академії філософи університету відкрили в Києві 1907 Релігійно-філософське товариство. Завдяки викладацькій, творчій і громадській діяльності таких непересічних мислителів у Києві на межі XIX-XX ст. склалася високоінтелектуальна духовна атмосфера, в якій і могли сформуватися як глибокі, оригінальні і високоосвічені філософи у ті роки ще молоді люди, такі як М. (більше…)

У третій чверті XIX ст. культурне і громадське життя в Києві, як і раніше, розвивалося в органічній взаємодії. Значна частина творчої інтелігенції відігравала в громадсько-політичному житті міста, а значною мірою і всієї підросійської України провідну роль. Йдеться насамперед про групу яскравих особистостей, які в своїй більшості починали життєвий шлях на початку ліберальних перетворень Олександра II і в подальшому складали ядро київської Старої громади. Український громадсько-культурний рух, що виразно активізувався в перші роки царювання Олександра II, на межі 50-60-х pp. виходив з ідейних па робок кирило-мофодіївців. Його центром став саме Київ, де його активістами були молоді люди, тоді як провідні кирило-мефодіївці після свого звільнення з'їхалися до столиці імперії, де згур