Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Китаєве

Китаєве

Історична місцевість Києва, що знаходиться на південній околиці міста на відстані 9 км південніше Києво-Печерської лаври в урочищі Китаїв. Надзвичайно мальовнича місцевість, має чудові краєвиди, поєднує високі пагорби і стрімкі яри, ручаї, ставки тощо. Тут, на пагорбі заввишки 40 м з крутими схилами, знаходилось добре укріплене городище X-XIII ст., яке контролювало долину Дніпра. Воно ототожнюється з літописним Пересіченем Київським. Назва "Китаєве" походить від тюркського слова "китай", що означає укріплення, фортеця. Легенда, що ця назва походить від прізвиська володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського, якого нібито називали Китай, нічим не аргументована, Пересічень був південним форпостом стародавнього Києва, згадувався літописом під 1154 і 1161, займав пануюче становище у навколишній місцевості, мав кілька ліній оборонних валів з ровами, які відповідали топографічним умовам місцевості. Прочитать остальную часть записи »

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

Київський  національний університет ім. Тараса Шевченка

Один з найстаріших, найбільших і найавторитетніших вищих навчальних закладів України. Його головний ("червоний") корпус міститься по Володимирській вулиці, 60, другий ("жовтий"), або гуманітарний — неподалік від першого, по Шевченка Тараса бульвару, 14. Інші корпуси, споруджені переважно у 70-х pp. XX ст., знаходяться на території університетського містечка в Голосіївському районі та в деяких інших місцях Києва. Нині університет має 20 факультетів, інститути міжнародних відносин, журналістики і військовий, і готує фахівців зі 158 спеціальностей. У ньому викладали М.О. Максимович, М. Костомаров, В. Антонович, М. Драгоманов, С. Булгаков, Є. Трубецькой, В. Зеньківський і Д. Прочитать остальную часть записи »

Толстого Льва площа

Толстого Льва площа

Одна з центральних площ Києва. Перетинається Великою Васильківською вулицею, де до неї підходить Толстого Льва вулиця. Виникла в середині XIX ст. Фешенебельні багатоповерхові будинки тут з’явилися в кінці XIX — на початку XX ст. У 1891-1939 носила назву Караваєвської площі на честь професора Київського університету В, Караваева, пізніше — площа Толстого, з 1944 — Льва Толстого.

/>

Золоті ворота

Золоті  ворота

Головна парадна брама стародавнього Києва, видатна пам’ятка давньоруської фортифікації. Вперше згадується літописом під 1037, у статті, що підбивала підсумок будівничої діяльності князя Ярослава Мудрого. Над брамою з проїздом знаходилась церква Благовіщення. Назва походить за аналогією із Золотими воротами Константинополя. Жодних слідів позолоти або згадки про неї у писемних джерелах не виявлено. Зі сходу та заходу до 3. в. підходили потужні дерев’яно-земляні вали. З напільного боку перед брамою знаходилась подвійна лінія ровів, через перший з них завширшки 15 м перекидали підйомний міст. 3. в. часто згадуються літописом у зв’язку з різними подіями.

До середини XVIII ст. вони функціонували як головна брама міста. Прочитать остальную часть записи »

Українки Лесі площа

Українки  Лесі площа

Одна з головних площ Печерська і Києва. Розташована на перехресті Українки Лесі бульвару та Кутузова вулиці. Сформувалася підчас прокладання бульвару в першій половині 60-х pp.

XX ст., тоді ж отримала свою назву. У вересні 1973 на ній встановлено пам’ятник Лесі Українці на тлі спорудженого в ті ж роки багатоповерхового урядового будинку. У 80-х pp. XX ст. на площі відкрито станцію метро "Печерська", а поруч виник масив житлових будинків покращеного планування ("Царське село").

/>