Київ - столиця незалежної України
  • 02.04.2021
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.04.2021
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.04.2021
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Ярославів Вал

Ярославів  Вал

Одна з центральних і найкрасивіших вулиць Киева, що простягається від Володимирської вулиці до Львівської площі. Виникла в першій половині XI ст. як вулиця, що тяглася під валом града Ярослава від парадного в’їзду до Києва (від Золотих воріт) до Жидівської (Львівської) брами. Цей вал з іншими оборонними спорудами і воротами відновлено з введенням 1654 до Києва, згідно з Переяславськими домовленностями, московського гарнізону. Наприкінці XVII ст. біля Золотих воріт стояла дерев’яна Георгіївська церква. Забудовується Я. В. впродовж кінця XVII-XVIII ст. Новий етап його розвитку пов’язаний зі знесенням вздовж нього, з боку яру, старих валів і прокладанням його схилами в бік бульвару Т. Шевченка вулиць (нинішні вулиці Івана Франка та Олеся Гончара). Прочитать остальную часть записи »

Церква XI ст.

Церква  XI ст.

(На вул. Володимирській). Збудована за часів князювання Ярослава Мудрого. Аматор-археолог К.А. Лохвицький, який у 1833-34 вперше розкопав частину пам’ятки, пов’язав її з церквою св. Ірини, що згадується у літописі. Звідти пішла традиція саме такої атрибугацїї церкви. Вона підсилилась і тим, що вулицю, прокладену перпендикулярно до вул. Володимирсь-кої, було названо Іриніиською. Навпроти південної брами Софійського монастиря в XIX ст. ще зберігався пагорб, що являв собою засипані Поперечним валом у середині XVII ст. рештки стародавньої церкви. Під час планування цієї місцевості в ЗІ)-40-х pp. XIX ст. гут прокладено вул. Нолодимиревку, а залишки валів зрито. Було розкрито й решту частин церкви. Прочитать остальную часть записи »

Шовковична вулиця

Шовковична  вулиця

Починається навпроти будинку Верховної Ради України, від Грушевського вулиці і простягається до Спортивної площі, де сходяться вул. Басейна та Мечнікова і починається Українки Лесі бульвар. Відома з кінця XVIII ст., коли мала назву Аптекарської, оскільки на ній знаходилася одна з перших київських аптек. Після перепланування системи вулиць па Липках і вирубання старого Шовковичного саду 1836 вулицю прокладено по її нинішній трасі і названо Шовковичною. В 1869 її названо Левашівсь-кою на ім’я київського генерал-губернатора В.В. Левашова (за радянських часів — вул. Карла Лібкнехта).

Впродовж другої половини XIX — початку XX ст. Ш. в. забудовується респектабельними особняками та кількаповерховими будинками. Прочитать остальную часть записи »

Микільська церква

Микільська  церква

Трапезна церква Шпитального Троїцького монастиря (вул. Січневого повстання, 21), Пам’ятка архітектури кінця XVII — початку XVIII ст. Дерев’яну церкву засновано на початку XVII ст. На плані А. Кальнофойського 1638 її зображено видовженою спорудою, яка складається з трьох частин: церкви, трапезної палати та лікарні. Церкву завершено наметовим верхом, посередині даху влаштовано фронтон ступінчастих готичних обрисів. Під час реставрації з’ясувалося, що одна з внутрішніх стін існуючої будівлі стоїть на фундаменті кам’яної монастирської огорожі XII ст.

Муровану церкву споруджено бл. 1700 за звичайною схемою українських трапезних: до трапезної палати зі сходу прилягає гранчастий вівтар, завершений банею, а з заходу — передпокій. Прочитать остальную часть записи »

Хотів

Хотів

Історична місцевість на південній околиці Києва і колишнє село. Відома потужнім городищем скіфського часу. В районі X. і розташованої неподалік Ходосівки і нині можна побачити залишки могутніх валів і ровів, вік яких перевищує дві з половиною тисячі років. Споруджено ці укріплення на початку скіфського періоду, коли провідною політичною силою на півдні Східної Європи були скіфи — кочові племена іранської мовної групи, що створили в степах Північного Причорномор’я потужну воєнізовану державу. В сферу її політичного і культурного впливу потрапили і праслов’яни .Лісостепової України, зокрема ті, що мешкали в районі сучасного Києва. Тиск кочовиків з причорноморських степів (кімерійців, потім скіфів) змушував праслов’ян Лісостепової України будувати великі укріплені городища, де у разі нападу степовиків могли переховуватися мешканці багатьох сіл (з худобою). Прочитать остальную часть записи »