Київ - столиця незалежної України
  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Городецького архітектора вулиця

Городецького  архітектора вулиця

Одна з центральних вулиць Києва, що простягається від Хрещатика до Франка Івана площі. Серед вулиць, що підходять до Хрещатика, вона виникла найпізніше, але відразу була забудована фешенебельними багатоповерховими будинками. Під назвою вул. Миколаївської (на честь імператора Миколи II) її прокладено 1897 на місці колишнього Мерінгівського саду. Власником і організатором його був професор медицини Київського університету Ф.Ф. Мерінг. Сад являв собою парк з алеями, оранжереями тощо. На початку 90-х pp. ХіХ ст. садибу з садом придбала будівельна компанія, яка спланувала тут низку вулиць — сучасні вулиці архітектора Городецького, Заньковецької, Сганіславського та площу Івана Франка. їх забудову здійснено впродовж 5′-7 років в основному прибутковими будинками в стилі віденського модерну з широким використанням елементів стилів ренесансу і бароко. Прочитать остальную часть записи »

Георгіївський собор

Георгіївський  собор

Входин ДО ансамблю монументальних споруд, збудованих Ярославом Мудрим. Згадується літописом під 1037 в статті, де підводяться підсумки будівельної діяльності князя. Дата про освячення собору 26 листопада (1051-53) міститься у "Проложному сказанні" XIV ст. Рештки пам’ятки знаходяться частково під будинком на розі вул. Володимирської та Георгіївського пров. та під сквером перед ним. Це була тринефна, шестистовпна хрестово-банна церква з північною; та південною галереями. Загальна довжина з апсидою — 24 м. Фундаменти — стрічкові, складені з бутового каменю різних порід на розчині з цем’янкою. Глибина фундаментів головного ядра церкви — 1,3 м з шириною 1,6-1,8 м, глибина фундаментів галерей — 0,8 м з шириною 1,25 м. Прочитать остальную часть записи »

Арсенал

Арсенал

Старий А.- будинок кінця XVIII ст. у стилі класицизму (вул. Січневого повстання, ЗО). На цьому місці на початку XVII ст. архімандрит’ Печерського монастиря Є. Плетєнецький заснував дівочий Вознесенський монастир, який вважався аристократичним. За описом А. Кальпофойського, 1638 в ньому було "багато княжон, восводянок, шляхтянок та інших різного стану чорниць". Г. Боплану 1640 відзначав художнє гаптування, що процвітало в цьому монастирі. Мати гетьмана І. Мазепи Марія-Магдалена була його ігуменею. В 1701 -1705 коштами І. Мазепи тут збудовано велику муровану Вознесенську церкву. В 1712 за наказом Петра І монастир скасовано, черниць переведено до Фролівського монастиря на Подолі, а монастирські споруди 1727 віддали під артилерійський цейхгауз, з 1764 тут знаходився гарматний двір, зброярські майстерні, монастирські споруди було знесено. Прочитать остальную часть записи »

Троїцький (Іонинський) монастир

Троїцький  (Іонинський) монастир

Міститься нині по вул. Тимирязева, 1, в глибині території Національного ботанічного саду України ім. М.М. Гришка. Заснований 1866 преподобним Іоною (Мирошниченком), відомим своєю подвижницькою діяльністю (нині канонізований як СВЯТИЙ). Монастир був одним із найзначніших і найбільш шанованих у Києві. В 1899 архітектор В.М. Ніколаєв склав для обителі проект дзвіниці заввишки понад 110 м. До 1917 вдалося звести тільки один ярус, який після революції 1917 розібрано на цеглу. Монастир закрито в 30-х pp. XX ст., відновив діяльність у 1942-49.

Згодом територію обителі передали під Ботанічний сад АН УРСР, у церковних приміщеннях було влаштовано лабораторії та склади. В 1991 поновлено богослужіння, до 1995 вона мала статус скиту Києво-Печерської лаври, з 1995 відновлено Свято-Троїцький (Іонинський) чоловічий монастир. Прочитать остальную часть записи »

Ользі княгині пам’ятник

Ользі  княгині пам'ятник

Багатофігурна скульптурна композиція, яка складається з постаті великої княгині київської Ольги, апостола Андрія, який за легендою встановив хрест на київських горах і передрік, що тут постане велике місто, та первовчителів, просвітителів слов’ян святих Кирила і Мефодія. Створена і встановлена па Михайлівській площі н 1911 (скульптор І.П. Кавалерідзе). Для монументу було використано бетон, який тоді ставав популярним. Пам’ятник знищено більшовиками в 1919, а його постамент розібрано в 1923. Відновлено в первинних ((юрмах і пропорціях, але в мармурі, в середині 90-х pp. минулого століття, відкрито в 1996.

/>