Величне місто Київ

(Європейська площа). Споруджений 1982 (архітектори – В. Гопкало (керівник); В. Гречина, В. Коломієць, Л. Філепко). Загальна площа споруди 17 550 кв. м, в т.ч. 8850 – експозиційна. До 1989 тут містився Київський філіал Центрального музею В.І. Леніна при ЦК Компартії України, 1990-92 – Республіканський суспільно-політичний і культурний центр ім. В.І. Леніна, 1992-93 – Державний культурно-просвітницький центр "Український дім", 1993-97 – Центр "Український дім", з 1997 – Палац мистецтв "Український дім" (з 1999 – складова частина Національного комплексу "Експоцентр України").

Підкреслена урочистість і парадність фасадів та інтер’єрів будівлі створює тло для проведення в ній масштабних за обсягом і змістом акцій різноманітного спрямування; художніх виставок, вернісажів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, концертів, літературно-мистецьких заходів, конференцій, симпозіумів, конгресів, науково-технічних, торговельно-промислових виставок та ярмарків, бізнес-форумів, презентацій. Прочитать остальную часть записи »

Одна з центральних площ Подолу. Розташована на місці перетину Володимирсько-то узвозу, вулиць Сагайдачного і Набережно-Хрещатицької та Набережного шосе. Звідси дороги вели вздовж Дніпра до Видубичів і переправи через Дніпро, що знаходилася поблизу цього урочища, та трасою сучасних Володимирського узвозу та вул. Грушевського на Печерськ.

В середині XVI ст., коли Поділ було обнесено укріпленнями і браму відновлено приблизно на старому місці, на розі П. п. і вул. Сагайдачного збудовано дерев’яну церкву Різдва Христового, замінену в 1810- 14 за проектом А.І. Меленського на муровану. При церкві існував цвинтар. З кінця XVII ст. браму називали Хрещатицькою, бо вона вела до Хрещатика. На плані міста 1695 перед нею позначено державні (підконтрольні воєводі) амбари, склади та лазні. Прочитать остальную часть записи »

Одна з головних транспортних артерій Киева. Простягається від Спортивної площі та вул. Мечнікова до Печерського мосту над бульваром Дружби народів. Прокладений на початку 60-х pp. XX ст. на схилі Печерського плато, між Печерським узвозом і вул. Госпітальною, і районом, де в споруджених у 1915-16 для Олександрівського кадетського корпусу будівлях після Великої Вітчизняної війни розмістилося Київське суворівське училище (нині – Військовий ліцей ім. Богуна). На його фасаді встановлено меморіальні дошки героям Великої Вітчизняної війни М. Ватутіну та 1. Панфілову, а перед головним корпусом – пам’ятник О.В. Суворову. Свою назву бульвар отримав 1963. Перетинає Українки Лесі площу. Забудовувався типовими для радянської архітектури 60-х pp. Прочитать остальную часть записи »

(Вул. Госпітальна, 24а). Історія Київської фортеці почалася наприкінці V – на початку VI ст. з городища на Старокиївській горі, що було укріплено земляними валами, ровами та частоколами. В IX-XI ст., коли Київ став столицею давньоруської держави Київська Русь, створено велетенську систему укріплень, до якої ввійшли нові потужні земляні вали, увінчані дерев’яними стінами-заборолами з бійницями, та кілька брам, головною з яких були Золоті ворота, збудовані 1037, та оборонна стіна навколо Лаври. Свою систему оборони мали й інші частини Києва

- Поділ, Копирів кінець, Хоревиця, Щекавиця, Юр-ковиця, Лиса гора, Клов, Берестове, Печерське, Ки рилівський монастир та ін. В цілому фортифікація Києва домонгольського періоду була розрахована на метальні види зброї. Прочитать остальную часть записи »

Багатоплановий архітектурно-художній і парковий ансамбль-меморіал військово-історичного профілю, що є узагальненим символом невмирущої пам’яті про ратний і трудовий подвиг українського та інших народів у боротьбі проти фашистських загарбників (вул. Січневого повстання, 44). Розташований на високому правому березі Дніпра, відкритий 9 травня 1981. Задуманий відомим скульптором С.В. Вучетичем (автор проекту художньо-архітектурного рішення), втілений колективом архітекторів і скульпторів Москви і Києва. Займає площу понад 10 га.

Вхід до комплексу розпочинається в районі колишніх Московських воріт Києво-Печерських укріплень. Звідси пролягла широка алея, відкриваючи перед відвідувачами велику панораму всього меморіалу, чудовий пейзаж дніпровських берегів. Прочитать остальную часть записи »