Визначні пам’ятки Києва

(Вул. Володимирська, 2). Бере початок від Міського музею старовини і мистецтва, створеного 1899. Його засновниками були М.Ф. Біляшівський, В.В. Хвойка та Д.М. Щербаківський. У 1924 перейменований на Всеукраїнський історичний музей ім. Т.Г. Шевченка, згодом - Київський державний історичний музей, з 1965 - Державний історичний музей УРСР, з 1991 - Національний музей історії України. Розміщений на Старокиївській горі, де збереглися залишки фундаментів Десятинної церкви та ін. споруд X-XIII ст. (1944 територію оголошено заповідною). Нині фонди музею нараховують понад 600 тис. експонатів - унікальних пам'яток історії та культури, які відображають історичний процес на території України від найдавніших часів до сьогодення. (більше…)

Відкритий у вересні 1973 на честь видатної української поетеси та громадської діячки Українки Лесі (1871-1913). Бронзова постать заввишки 5 м встановлена на постаменті з червоного лабрадориту. Загальна висота пам'ятника - 10 м. Автори - скульптор Г.Н. Кальченко, архітектор А.Ф.  Ігнащенко. Стоїть на площі Лесі Українки.

Простягається Михайлівською горою від Михайлівської площі до Європейської площі. Відома з кінця XVII ст. як шлях, що вів від церкви Трьох святителів в бік Хрещатого яру (див. Хрещатик), обминав яр, на місці якого в другій чверті XIX ст. оформилася Михайлівська площа, і проходив уздовж Михайлівського Золотоверхого монастиря. В ЗО-40-х pp. називалася Театральною, оскільки вела від історичного центру міста до Міського театру, який у першій половині XIX ст. знаходився на Європейській площі. В 1919 її перейменовано па вул. Жертв революції, а 1955 - Героїв революції. її відрізок між Володимирською вулицею та Михайлівською площею в 1958 отримав назву Десятинної вулиці, тоді як за відрізком між Михайлівською (тоді - Радянською) та Європейською (тоді - Сталіна, з (більше…)

Музей, присвячений історії однієї з найвідоміших історичних вулиць Києва - Андріївському узвозу. Відкритий у травні 1991. Авторами ідеї і організаторами М. о. в. були члени творчого об'єднання "Майстер", Воно розпочало тут свою роботу 1988 у будинку № 13, в якому в 1906-19 жив М.О. Булгаков і де наступного року відкрито Літературно-меморіальний музей М.О. Булгакова. Першим результатом колективу була експозиція "Київ Михайла Булгакова", потім - виставка "Михайло Булгаков і роман "Біла гвардія", у 1990 - виставка "Панове гімназисти", присвячена історії Першої київської гімназії, учнями і випускниками якої були М.П. Булгаков, О. Вертинський, І.І. (більше…)

(Михайлівський електричний канатний . підйом). Споруджений з ініціативи і коштом товариства Київської міської залізниці як ефективний спосіб скорочення шляху з Верхнього міста на Поділ. Рейковий шлях для вагончиків Ф. пролягав частково по землі, частково - по залізобетонних опорах. Загальне технічне рішення і трасування Михайлівського підйому розробив інженер А. Абрахамсон, верхній і нижній павільйони спроектував архітектор О. Баришніков, питання залізобетонних шляхових конструкцій вирішував інженер М. П'ятницький. Значну частину обладнання було придбано у Швейцарії. Фунікулер почав діяти з травня 1905. Довжина шляху становила193 м. З міркувань економії трасу не було доведено до фронту щільно забудованої Олександрівської вул. (тепер вул. (більше…)