Для захисту звинуваченого було створено спеціальний громадський комітет, найактивнішу роль в якому відігравав В. Короленко. На процесі висунуті проти М.М. Бейліса звинувачення були повністю спростовані і присяжні, в більшості своїй пересічні кияни, в жовтні 1913 визнали його невинним. Цей процес сприяв консолідації громадської думки та засвідчив крах намагань чорносотенців поширити антисемітські настрої в широких верствах київського суспільства.
Між тим всебічне піднесення міста до початку війни невпинно тривало. Визначне місце Києва в економічному та культурному житті імперії засвідчило проведення в ньому з 29 травня по 15 жовтня 1913 Всеросійської сільськогосподарської, промислової та художньої виставки. В ті самі дні, 20-25 серпні 1913, Київ став також місцем проведення І Всеросійської олімпіади, в якій взяло участь майже 600 спортсменів.
1913 був у певному відношенні підсумковим в історії як всієї Російської імперії, так і Києва. Далі почалися довгі роки важких випробувань, втрат і страждань, пов’язаних з Першою світовою війною, Революцією та Громадянською війною. За статистичними даними 1913 Київ, займаючи територію приблизно в 5 тис. десятин (понад 5 тис. гектарів), мав 18 площ, 232 вулиці та 62 провулки. На них стояло 15 тис. садиб та 11 тис. будинків. Населення зросло з 247 тис. у 1897 до 626 тис. чоловік, при цьому православні слов’яни, українці і росіяни разом складали 77,8%, євреї – 12,8%, поляки – 7,8% і німці – 1,9%. Місто мало 91 велике фабрично-заводське підприємство, 290 середніх та понад півтори тисячі малих, які щорічно виготовляли продукції на 25-ЗО мільйонів крб.