Автор: admin

(Давньогрецьке - Борисфен, фольклорне - Славутич) - третя після Волги та Дунаю ріка в Європі довжиною (2200 км, до побудови водосховищ - 2285 км) та площею басейну (504 000 кв. км). Протікає територіями Росії (485 км), Бєларусі (595 км) та України (1095 км). Поділяється на три частини: верхня течія - від витоків до Києва (1320 км, лісова зона), середня - від Києва до Запоріжжя (555 км, лісостепова і частково степова зони) та нижня від Запоріжжя до гирла (325 км, степова зона). Бере початок на Валдайській височині (Смоленська обл., Росія) і впадає в Дніпровсько-Бузький лиман, що виходить до Чорного моря. Головний стік формується вище Києва, де Д. з правого боку приймає води річок Друга, Березини, Прип'яті, Тетерева та з лівого - Сожу і Десни. (більше…)

(вул. Хрещатик, 15). Будівлі П. стоять обабіч проїзду між вулицями Хрещатик та Заньковецької. Споруджений у садибі, що на початку XX ст. належала страховому товариству "Росія" (з правлінням у Петербурзі). Товариство мало намір вигідно вкласти кошти в нерухомість. На його замовлення художник-архітектор П.С. Андрєєв склав проект комплексу, реалізацію якого планувалося здійснити в три черги. Спершу зводився 6-поверховий об'єм на порожній ділянці з боку вул. Заньковецької, заввишки в два поверхи з аркою, П- подібний у плані, завершений 1914. В 1914- 15 в глибині садиби споруджувалися паралельні 5-6-поверхові корпуси завдовжки близько 130 м. Остання запроектована черга у вигляді об'єму з великою аркою мала послати на місці існуючого в гой час чільного будинку з боку Хрещатик

Стара Ф.- комплекс київських оборонних споруд па Печерську другої половини XVII - початку XIX ст. У 1679-80 у зв'язку з турецькою загрозою навколо Києво-Печерського монастиря та передмість навколо нього збудовано нові укріплення - прямокутної форми, складалися з земляного валу та рову перед ними. Мали три дерев'яні брами з баштою з проїздом, бойовими майданчиками над ними та гострим наметовим дахом, підйомним мостом. Київська брама вела на північ до Старого Києва, Васильківська - на захід до броду через р. Либідь на Васильків і далі на південь, П'ятницька - до Наводницького яру, Видубичів, мосту через Дніпро. В 1706 під час Північної війни Петро І вирішив перенести головну фортецю міста на Печерськ. (більше…)

(Вул. Богдана Хмельницького, 51-а) - всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво по випуску універсальних галузевих енциклопедій, довідників, словників, посібників з різних галузей знань. Засновано в листопаді 1927 в складі Всеукраїнської академії наук як Головна редакція Української Радянської енциклопедії (УРЕ), в жовтні 1934 його діяльність припинено, відновлено в грудні 1957. Першим головним редактором УРЕ був відомий державний діяч академік М.О. Скрипник, фундатором відновленої - поет академік М.П. Бажан. Сучасна назва видавництва - від 1991. У видавництві вийшли - перша в історії українського народу універсальна Українська Енциклопедія (перше видання в 17 томах, 1959-65, друге видання в 12 томах, 1977-85), 26-томна "Історія міст і сіл України", двотомна &quo

Одна з центральних площ Києва. На ній сходяться бульвар Тараса Шевченка та вулиці Саксаганського, Старовокзальна, Пестеля, Златоустівська, Дмитровська, Олеся Гончара, від неї починається Перемоги проспект. Заселення цього району в заплаві р. Либідь, прилеглого до Паньківщини, здійснювалося в середині XIX ст. Тут селилася біднота, що приїздила до Києва і обживала його околиці, зокрема малозаможні єврейські торговці-перекупни-ки. На місці площі почав стихійно складатися ринок носильних речей. Для підтримання порядку в цьому районі по бульвару на початку 40-х pp. збудували поліцейський адміністративний будинок (№ 27). Офіційно ринок, через який проходило Києво-Брестське шосе, затверджено 1860, в народі він отримав назву Євбаза (єврейського базару). (більше…)