Автор: admin

Міститься нині по вул. Тимирязева, 1, в глибині території Національного ботанічного саду України ім. М.М. Гришка. Заснований 1866 преподобним Іоною (Мирошниченком), відомим своєю подвижницькою діяльністю (нині канонізований як СВЯТИЙ). Монастир був одним із найзначніших і найбільш шанованих у Києві. В 1899 архітектор В.М. Ніколаєв склав для обителі проект дзвіниці заввишки понад 110 м. До 1917 вдалося звести тільки один ярус, який після революції 1917 розібрано на цеглу. Монастир закрито в 30-х pp. XX ст., відновив діяльність у 1942-49. Згодом територію обителі передали під Ботанічний сад АН УРСР, у церковних приміщеннях було влаштовано лабораторії та склади. В 1991 поновлено богослужіння, до 1995 вона мала статус скиту Києво-Печерської лаври, з 1995 відновлено Свято-Троїцький

Багатофігурна скульптурна композиція, яка складається з постаті великої княгині київської Ольги, апостола Андрія, який за легендою встановив хрест на київських горах і передрік, що тут постане велике місто, та первовчителів, просвітителів слов'ян святих Кирила і Мефодія. Створена і встановлена па Михайлівській площі н 1911 (скульптор І.П. Кавалерідзе). Для монументу було використано бетон, який тоді ставав популярним. Пам'ятник знищено більшовиками в 1919, а його постамент розібрано в 1923. Відновлено в первинних ((юрмах і пропорціях, але в мармурі, в середині 90-х pp. минулого століття, відкрито в 1996.

(Вул. П. Орлика, 8). Створений 1978. Спочатку містився у приміщеннях Будинку Петра І на Подолі, в 1981-2004 знаходився у колишньому Кловському палаці (нині - в Палаці мистецтв "Український дім"). Музейні матеріали розміщено в 10 залах, що розкривають історію території міста від часів Кирилівської стоянки до сучасності. Музейне зібрання складається з колекцій археологічних матеріалів (переважно знахідки останніх десятиліть), етнографічних і нумізматичних колекцій, колекцій ікон та ін. церковних витворів, побутових речей, стародруків, поштових листівок, фотографій, креслень, документів і листів киян різних часів. В музеї відкрито постійні виставки, регулярно експонуються тимчасові, діють клуби за інтересами, читаються лекції і доповіді з історії міста та його мешканців.

(вул. Січневого повстання, 15) - кам'яний собор Спасо-Преображенського монастиря. Одна з найоригінальніших пам'яток архітектури Київської Русі. Дата спорудження не відзначена у літописах і залишається дискусійною. Думка, поширена у XVII - наприкінці XIX ст. про заснування церкви Володимиром Святославичем, виявилася помилковою. Імовірніше, що споруда збудована князем Володимиром Мономахом між 1113 та 1125. Проте через особливості кладки фундаментів і стін та ін. технічних прийомів існує погляд, що її збудовано раніше - в останній чверті XI ст. Стіни зведено без використання прошарків бутового каменю, що виходять на поверхню, а засобом "утоплених рядів" (каміння тільки всередині стін). (більше…)

(вул. Володимирська, 24) - національний заповідник, який засновано 1934 після закриття Софійського собору як резиденції Української автокефальної православної церкви. Його територія відповідає межам кафедрального Софійського монастиря, заснованого бл. 1633 митрополитом П. Могилою і закритого церковною реформою 1786 Катерини П. З часу заснування Софійського собору (XI ст.) тут знаходилась резиденція Київських митрополитів. Протягом XVIII ст. навколо Софійського собору утворився архітектурний ансамбль з цілої низки кам'яних споруд в стилі українського бароко: дзвіниця, митрополичий палац, трапезна палата, брама Заборовського, духовна семінарія ("бурса"), братський корпус, південна брама з монастирським муром, консисторія. (більше…)