Автор: admin

Хоревиця

Визначні пам'ятки Києва
Гора, названа на честь Хорива - брата легендарного засновника Києва князя Кия. Ототожнюється з Юрковицею (Лисою горою) - одним з мисів Київського плато. Знаходиться на одній лінії з Старокиївською горою, Замковою горою та Щекавицею. Між нею і Щекавицею протікав Юрківський струмок. На горі знаходилось поселення зарубинецької культури та городище давньоруського часу з валами IX-X ст. До городища прилягав великий курганний могильник язичницької доби IX-X ст., який займав першу та другу тераси Кирилівської гряди. Досліджено в XIX ст. бл. 80 поховань, в тому числі дружинника з конем, окремі мали багатий інвентар. Під горою, в садибі по вул. Юрківська, 7 у 2003 p. М.А. Сагайдак дослідив кам'яну церкву XII ст. (більше…)

Київська державна філармонія

Київ у міжвоєнний період
У 1926 створено Київську державну філармонію. Розвивалося хорове мистецтво. Ще 1920 організовано Державну українську мандрівну капелу ("Думка"), яка користувалася великою популярністю. В ті роки в Києві починали свій творчий шлях такі талановиті українські композитори, як Л. Ревуцький, Б. Лятоінинський, Г. Верьовка та ін. Композитори та музичні діячі об'єднувалися навколо створеного 1922 Всеукраїнського музичного товариства ім. М. Леонтовича. В 1934 розпочав роботу Державний ансамбль пісні і танцю під керівництвом М. Болотова та П. Вірського. Вони, разом з такими діячами музичного і театрального мистецтва, як А. Бучма, 3. Гайдаи, Б. Гмиря, К). Шумєький та інші, прославили українську сцену. (більше…)

Цензура над науковими виданнями

Київ у міжвоєнний період
Після процесу СВУ, під час якого називалися імена багатьох членів ВУАН. значно жорстокішою стала цензура над науковими виданнями, а деякі структури Академії розформовувалися. Так, 1931 розпустили історичну секцію М. Грушевського, а його самого вислали до Росії, де він під час лікування помер у 1934, мабуть не своєю смертю. Сурові переслідування випали на ДОЛЮ його колег та учнів, серед яких майже ніхто не пережив сталінські часи. Паралельно було взято курс на згортання "українізації". За ініціативою голови республіканського ОГПУ (перейменованого 1934 в НКВС) В. Балицького 1933 сфабриковано справу "Українського національного центру", за якою в Києві, Харкові, Дріпропотровську та ін. (більше…)

Толстого Льва вулиця

Визначні пам'ятки Києва
Одна з центральних вулиць Києва, що простягається від Толстого Льва площі до вул. Солом'янської. Запроектована у 1846, забудовуватися почала у 50-х pp. XIX ст. Спочатку мала назву Шулявської, оскільки вела до передмістя Києва - Шулявки, 1891 перейменована на Караваєвську, на честь професора університету В.О. Караваева, Основну забудову перших двох кварталів (від площі Льва Толстого) здійснено наприкінці XIX - на початку XX ст. Історичне значення має будинок № 5, в якому містилася редакція впливової газети правої орієнтації "Киевлянин", що виходила в 1864-1919 (з перервою січень 1918 - серпень 1919). У 1949-64 в цьому будинку мешкав відомий диригент і композитор Г.Г, Верьовка, 1948-63 - хоровий диригент О.Н. (більше…)

Верхній та Нижній вали

Визначні пам'ятки Києва
Історичні вулиці Подолу, які утворюють два боки єдиного бульвару. Сучасна пряма траса вулиць утворена після пожежі 1811 наступного перепланування Подолу за планом В. Гесте. Стара траса мала різкий вигін на південний захід до Костянтинівської церкви (вул. Щекавицька) відповідно до течії русла р. Глибочиця. Назва вулиць походить від валів, що йшли вздовж берегів річки. Під час перепланування верхню та нижню частину річки з'єднали напряму новим штучним руслом - Канавою. У 70-80-ті роки XIX ст. Канаву переведено у цегляний колектор, а над нею розбито бульвар, внаслідок чого утворено обидві вулиці. Вони розмежовували самий Поділ з передмістям Плоським. На них наприкінці XIX - на початку XX ст. (більше…)