Визначні пам’ятки Києва

(Вул. Січневого повстання, 21). Тривалий час монастир задовольнявся дерев'яними дзвіницями. Тільки на початку XVIII ст. коштом гетьмана І. Мазепи, який виділив 74 тисячі золотих дукатів, було розпочато будівництво кам'яної дзвіниці. Але тоді встигли тільки закласти фундамент. У 1707 роботи припинили через смерть будівника - архітектора Дмитра Аксамитова. Після пожежі 1718, яка знищила всі дерев'яні споруди на подвір'ї. Верхня лавра залишилася взагалі без дзвіниці. Тому 1720 керівництво Лаври замовило архітектору Ф. Васильєву з Петербурга проект нової дзвіниці, але його занадто великий кошторис архімандрита не задовольнив. Тому в лютому 1731 був укладений контракт з іншим архітектором - Й. (більше…)

Одна з старих вулиць в центрі міста, проходить від Золотоворітської вулиці до Львівської площі. Приблизно відповідає одній з вулиць давнього Києва в межах града Ярослава, яка з трьома іншими (їм відповідають сучасні Велика Житомирська вулиця, Стрітенська вулиця та Ярославів Вал) сходилася біля Жидівських (Львівських) воріт. Вздовж неї стояли садиби бояр, знатних і багатих киян. Назва походить з кінця XVII ст. від того, що тут, після введення до Києва у 1654 московського гарнізону, розмістився так шані "війська іноземного строю" - кіннотники-рейтари, які складалися з найманцік-іноземців, переважно вихідців з Прибалтики. У першій половині XIX ст. вона забудовувалася переважно одно-і двоповерховими будинками, в одному з яких (№ 19) у 1888-94 мешкав видатний композитор М.В.

(Контрактова площа, 4, Гостинний двір) - науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича корпорація. Історія її розпочалась із створення 1946 тресту по будівництву монументів та реставрації пам'яток архітектури ("Будмонумент"), на яку покладалось вивчення, обстеження, фіксація, розробка проектів і виконання робіт з консервації та реставрації пам'яток архітектури, меморіалів і монументів, а також виконання монументально-декоративних і художніх архітектурних споруд державного значення. З цією метою були створені спеціальні майстерні: науково-реставраційна, архітектурно-проектна, реставраційно-виробнича, скульптурна, монументального живопису, художньої обробки каменю, модельно-макетної і два цехи - скульптурний та художнього лиття з чавуну і кольорових металів. (більш

Парк, який займає східний відріг Старокиївської гори і стрімко обривається в бік Дніпра та Хрещатицької долини. Заснований у 30-х pp. XIX ст., коли відбулося планування та упорядкування (завершено 1849) території стародавньої Михайлівської гори. Розміщений на її верхній та нижній терасах. Загальна площа - 10.6 га. На верхній терасі у давньоруський час розміщувався град Ізяслава - Святополка з Дмитрівським та Михайлівським Золотоверхим монастирями, церквою св. Петра. Звідси відкривається один з найкращих у Києві краєвидів на Дніпро, його заплаву, острови, лівобережжя міста. На нижній терасі височить пам'ятник князю Володимиру Святославичу, встановлений 1853. Постать князя заввишки 4,5 м з високо піднятим у руці хрестом стоїть на 16-метровому чавунному постаменті і квадратному сти

Історичний район Стародавнього Києва. Знаходився в західній нагірній частині міста, примикаючи до Жидівської брами Града Ярослава. Займав більшу частину Кудрявських пагорбів, обмежувався їхніми схилами, Возиесенським узвозом, вулицями Глибочицькою та Обсерваторною, Займав площу бл. 40 га. Згадується неодноразово літописом з 1121. Являв собою ремісничо-торговий посад міста. На початку, імовірно, був головним осередком князя Святослава - сина Ярослава Мудрого ("град Святослава"). З кінця X ст. К. к. мав систему оборонних споруд - ескарпованих схилів та дерев'яно-земляних валів з ровами, виявлених археологічними дослідженнями в різних місцях посаду (Киянівський пров., Львівська пл., Кудрявська вул.. (більше…)