Визначні пам’ятки Києва

Історична місцевість у північній частині Києва, між Бабиним яром та Куренівкою. Назва походить від Кирилівської церкви та одноіменного монастиря, спорудженої на цьому узвишші в другій половині 40-х pp. XII ст. Тут 1893 київським археологом В.В. Хвойкою виявлено Кирилівську стоянку пізньо-палеолітичних мисливців. За доби мезоліту тут також знаходилися стоянки місцевих лісових мисливців. У VI тис. до н.е. в районі Києва з'являється керамічний посуд і знаряддя праці з шліфованого каменю, передусім сокири і тесла, а також ранні форми землеробства і скотарства, що знаменувало початок епохи неоліту - "нового кам'яного віку". Неолітичні матеріали в межах Києва рясно зустрічаються в заплаві Дніпра (Куренівка, Оболонь, Троєщина, Воскресенка, Микільська слобідка), місцях, зручних

(Пров. Хорєвий, 1). Поштовхом до створення музею стала фотовиставка "Пам'яті мужності і слави", що відкрилася 1987 у приміщенні Управління пожежної охорони Київської області у першу річницю чорнобильської трагедії і була присвячена героїчно загиблим пожежникам. Музей відкрито 25 квітня 1992 в будинку пожежної каланчі - пам'ятці архітектури початку XX ст. Експозиція налічує понад 7 тисяч одиниць зберігання - розсекречені документи, карти, фотографії, унікальні відеоматеріали, комп'ютерні програми про катастрофу та її наслідки, особисті речі ліквідаторів, реліквії з зони відчуження (старовинні ікони, предмети народного мистецтва, місцевих ремесел, побуту українського Полісся) та ін. (більше…)

(Вул. Покровська, 7). Споруджена 1685 київським купцем (греком за походженням) Миколою Тарнавіотом на колишньому подвір'ї церкви Різдва Богородиці, що згоріла підчас пожежі 1651. Дерев'яна спершу лишалася церквою родини Тарнавіотів, на початку XVIII ст. вдова Тарнавіота заповіла перетворити її на парафіяльну. Зображена на плані І. Ушакова 1695. Протягом 1766-72 Київський міський архітектор І.Г. Григорович-Барський спорудив двоповерховий кам'яний храм у вигляді триконху, увінчаний трьома банями. Мальовничі високі ґанки з півдня та півночі містили гвинтові сходи до горішнього поверху церкви з вівтарем апостола Іакова Алфєєва. Загальні обриси будови з її напівкруглими фронтонами, вишуканими лініями декору фа садів та формами вікон справляють велике враження. (більше…)

Встановлений 1982 на Набережному шосе в Народницькому парку на березі Дніпра (проти нижнього виходу від Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років"). Автори - скульптор В.З. Бородай і архітектор Н.М. Фещенко. Композиція з кованої міді являє собою ладью довжиною 9 м, на кормі якої стоять озброєні постаті літописних братів-засновників Києва - Кия, Щека, Хорива, а на носі корабля - їхня сестра Либідь. Ладья стоїть на завершеннях колон з капітелями, що виростають з гранітного постаменту, біля підніжжя його знаходиться басейн, водна площина якого немовби зливається з поверхнею Дніпра.

(Вул. Січневого повстання, 21, корпуси 9 і 10), Створений 1972, розміщений на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника в будинку колишньої лаврської друкарні (засновано бл. 1615), яка безперервно діяла понад 300 років, до 20-х pp. XX ст. Потреби друкарні задовольняли спеціально створені в Лаврі майстерні - рисувальна, гравірувальна, палітурна та по виготовленню фініфтевих прикрас для книжок, вона також мала свої папірні в Пакулі та Радомишлі. Тривалий час лаврська друкарня була центром книговидавничої справи в Україні. її книги відзначались різноманітністю тематики, високим рівнем поліграфічного виконання та художнього оформлення. Вона відіграла значну роль в піднесенні духовності народу, розвитку науки, освіти, культури в Україні. (більше&hellip