Визначні пам’ятки Києва

Головна споруда центральної частини Подолу в стилі класицизму (див. Контрактова площа). Споруджений у традиційному торговому центрі Подолу, де1 іі давньоруський час знаходилося торговище, в XVI-XVIII ст. - Житній торг, з кінця XVIII ст. проводилися Контрактові ярмарки. Старий мурований Г. д, споруджено архітектором І.Г. Григоровичем-Барським у 60-х роках XVIII ст., містився на сучасному пров. Хорива, де нині розміщено Подільську пожежну частину. Це була прямокутна одноповерхова споруда з великим внутрішнім подвір'ям, але згодом вона стала надто ТІСНОЮ для київського купецтва й значно постраждала під час пожежі 1808. Новий Г. д. закладено 1809 за проектом петерб, архітектора Луїджі Руски на місці численних тісних дерев'яних рядів і лавок. (більше…)

Західна прибудова до Хрестовоздвиженської церкви. Споруджена разом з церквою в 1700, при чому використано частину стін старої Хрестовоздвиженської церкви, збудованої між 1638-51. Над західною частиною трапезної споруджено шоломоподібну баню на гранчастому підбанку, В 1839 за проектом інженера П. Дзичканця зведено будинок келій, який прилягав до трапезної з заходу.

Одна з вулиць в центрі міста, що простягається від Великої Житомирської вулиці до вул. Дмитрівської і Перемоги площі. Як невеличка вулиця, між трасами Великої Житомирської та Ярослава Валу, майже паралельна тій, яка пізніше отримала назву Стрілецької, сформувалася ще в давньоруські часи і відродилася в кінці XVII - першій половині XVHI ст. В сучасних своїх межах виникла в середині XIX ст. після тою, як вздовж Ярославого Валу зрито старі оборонні споруди. Первісна її назва - Маловолодимирська. Схилом Старокиївського плато вона зв'язала Верхнє місто з Києво-Брестським шосе і районом Євбазу Спочатку забудовувалася одно- і двоповерховими садибами. З межі XIX-XX ст. її вигляд почав швидко Змінюватися, вздовж неї почали зводити фешенебельні особняки і чотири- шестиповерхові прибуткові

Парафіяльний храм на Подолі (вул. Почайнинська, 2), найдавніша відома у документах християнська церква Київської Русі. Разом з іншими спорудами на церковному подвір'ї утворює цікавий невеличкий ансамбль практично на березі Дніпра. Соборна церква св. Іллі згадується літописом під 944. В ній дружинники-християни князя Ігоря присягалися додержувати умови договору Русі з Візантією. Достеменно І. ц. локалізація не відома, проте вона традиційно пов'язується з місцем розташування церкви св. Іллі XVTI ст. Дерев'яна парафіяльна церква св. Іллі Пророка вперше згадується 1632. У переліку подільських храмів 1613 вона ще відсутня. Сучасную муровану церкву, "яко свою придворну", спорудив 1692 київський міщанин П. (більше…)

Один з найкращих прикладів архітектурного стилю українського бароко. Прилягає з півночі до будинку друкарні, складається з кількох частин. Найдавніша частина - центральна - збудована наприкінці XVII ст. До неї невдовзі прибудовується південне крило, де розміщувалися монастирська хлібопекарня та проскурпя. У 1721-27 з півночі будується книгарня. Після пожежі С.Д. Ковнір відбудовує споруди, об'єднавши їх у єдиний витягнутий двоповерховий корпус, прибудовує тамбур. Західний фасад прикрашений пілястрами, прямокутними й арочними нішами. Увінчаний вишуканими фігурними фронтонами, які відрізняються один від одного своїми формами й складністю окреслення (крім двох, що стоять на кіпцях корпусу). (більше…)