Визначні пам’ятки Києва

Історичний район стародавнього Києва, забудований в першій половині XI ст. великим князем Київським Ярославом Мудрим. Займав площу 70 га. Починався від Града Володимира. Обмежуючі його вали йшли на захід від нього понад урочищами Гончарі та Кожум'яки до Львівської площі, де знаходилась Жидівська брама, далі по вул. Ярославів Вал до парадної Золотої брами, звідти по Малопідваліній вулиці до сучасного Незалежності майдану, де знаходилась Лядська брама. Звідси вал підіймався до Володимире ЬКОЇ гірки, йшов понад її дніпровськими схилами до району" фунікулера. Вал складався З шести рядів дубових зрубів-городень, забитих лесовим Грунтом. Висота городень сягала 11 м. Вище йшли відкриті всередину дерев'яні кліті, над якими влаштовувалися бойові площадки з бійницями. (більше…

Історична місцевість у північній частині Києва в Подільському районі, північніше історичного Подолу, східніше Сирця та південніше Пріорки. Місцевість, попри постійну загрозу затоплення весняними повінями, було заселено з античних часів, про що свідчать знахідки речей і уламків кераміки того часу та римських монет перших століть нашої ери. В давньоруські часи, мабуть, і раніше значна частина сучасної К. являла собою відоме з літописів Дорогожицьке болото, між яким та Кирилівськими висотами трасою сучасної вул. Фрунзе проходила стратегічно важлива дорога на Вишгород і Чернігів, а пізніше також до Межигірського монастиря. Тому в цій місцевості і в давньоруські часи, і наступні століття, зокрема при наступі на Київ військ польського короля Я. (більше…)

Центральна вулиця Києва, місце проведення масових святкових і урочистих заходів державного та міського рівня. Сформувалася в улоговині давнього Хрещатого яру (вздовж течії одноіменної річечки, яка впадала в р. Либідь), що до XIX ст. розділяв Верхнє місто і Печерськ, з'єднуючи при цьому Поділ з пригородами Києва в заплаві р. Либідь. Від яру і походить назва вулиці. У давні часи Хрещатий яр оточували круті схили Старокиїнського і Печерського плато. В порівнянні з такими здавна густо заселеними частинами Києва, як райони його історичного центру чи Поділ, X. органічно ввійшов у систему міської забудови тільки на початку XIX ст. Однак археологічні матеріали свідчать, що люди жили в цій місцевості і тисячоліття тому. (більше…)

(Андріївський узвіз, 8). Засновник і художній керівник - 1-Я. Кліщевська. Відкрився в травні 1988 як кафе-театр. В 1994 отримав статус державного. Постійна трупа театру налічує 16 професійних акторі в. У репертуарі театру 22 вистави: спектаклі українського і зарубіжного класичного репертуару, сучасна драматургія. Розмаїття сценічних форм, жанрів і напрямків, постійний пошук - характерні риси роботи театру. Це й експериментальна театральна форма, і психологічний театр, і спектаклі в жанрі кафе-театру, і класичний напрямок, і національний фольклор. Театр постійно бере участь в міжнародних творчих проектах. Результатом такої співпраці є психологічний трилер "Terra incognita" за новелою Г. (більше…)

Простягається від Арсенальної площі до площі Героїв Великої Вітчизняної війни, є головною планувальною магістраллю Печерська, продовженням Грушєвського вулиці. Ця траса як південна частина дороги від Старого міста до Києво-Печерської лаври під назвою Іванівський шлях функціонувала з давньоруських часів. Ще до заснування цього славетного монастиря в районі вулиці, на схилах нижче Слави площі, було відомо урочище Угорське (див. Аскольдова могила). Південніше на пагорбах знаходилося старовинне княже село Берестове з храмом Спаса на Берестові. З XI ст. в районі Аскольдової могили знаходився печерний Миколаївський чоловічий монастир, на пагорбі над ним - Миколаївський жіночий. Микільський монастир відродився після Батиєвої навали 1240 та наступних татарських нападів. (більше…)