Визначні пам’ятки Києва

Історична місцевість, група сіл і житлові масиви у Святошинському районі, розташовані між залізницями Київ - Фастів та Київ - Ковель і Святошинським лісом вздовж Окружної магістралі. Назва походить від річки Борщагівки (Борщівки, Борщувки), яка впадала в річку Нивку. У XVII-XVIII ст. тут знаходилося п'ять сіл, що належали київським монастирям, але 1787 перейшли в казенне володіння,- Братська, Микільська, Михайлівська, Петропавлівська і Софійська Борщагівки (назви походять від монастирів, яким вони належали). У 70-х pp. минулого століття на їх місці постали житлові масиви, забудовані типовими багатоповерховими будинками.

Історична місцевість і житловий масив у західній частині Києва у Святошинському районі. Межує з місцевостями Берковець, Біличі, Новобіличі, Нивки, Борщагівка. З Середньовіччя відомий як Святий ліс, "земля Свєнщицька", "борок Святошиць-кий". В ньому', на високому березі р. Нивка, на вул. Радгоспній, 7 (нині - В. Стуса) знайдено перегорілі кістки жертовних - тварин, вугілля, попіл та уламки кераміки X ст, Це засвідчує, що тут було святилище якогось давньослов'янського бога, пов'язаного з образом світла. На початку XVII ст. С. був монастирським володінням, але 1619 королівською грамотою переданий у володіння київським міщанам. З 1897 С.- дачне селище на околиці Києва, поблизу якого у 10-х pp. (більше…)

Оборонна стіна, яка оточує територію Верхньої лаври. Збудована коштом гетьмана І. Мазепи у 1698-1701, утворювала потужну фортецю-кремль. Стіна складена з цегли. Висота - 4-6 м, ширина - 1,6 м, загальна довжина - бл. 1100 м. Укріплена шістьма баштами та церквами на кутах і двома брамами: Троїцькою надбрамною церквою, церквами Івана Кущника, Часодзвонною, або Годинниковою, Онуфріївською Малярною та Всіх Святих над Економічною брамою. Башта, що містилася навпроти київської брами фортеці XIX ст., була розібрана у XIX ст. Малярну башту 1838 перебудовано на тому ж місці. Онуфріївська башта повторює план дерев'яної хрещатої одноверхої церкви, а на Економічній брамі - п'ятиверху. Надвірна частина мурів має похилу поверхню з карнизом і внутрішню аркатуру з бійницями. (більше…)

Історична місцевість у південній частині Києва в одноіменному районі, яка охоплює Голосіївський лісопарк та колишні хутір Голосив і Чернечу пустинь. Вперше згадується 1541 як володіння Києво-Печерської лаври. З 1617 в джерелах з'являються згадки про хутір Голосіївський. На початку 30-х pp. XVII ст. київський митрополит П. Могила заснував тут невеличку чернечу обітель (пустинь) з власною садибою. З цього часу Голосіїв фігурує в документах як хутір київських митрополитів, Наприкінці 1918 уряд гетьмана П.П. Скоропадського передав Г. Українській Академії наук, що створювалася в цей час, під акліматизаційний парк і ботанічний сад. На їх базі 1921 тут створено Лісотехнічний інститут, а 1954 - Українську сільськогосподарську академію (нині - Національний аграрний університет). (більше&h

Творче об'єднання гончарів і керамістів, художній салон та галерея (Андріївський узвіз, 10-а). Створено в 1985. Тут розташовано постійно діючі виставки-продажі авторської кераміки, творчі майстерні, дитяча школа-студія. З Г. співпрацюють 200 майстрів з усіх регіонів України. Колекція, що пропонується увазі відвідувачів, яскраво відбиває стан сучасного керамічного мистецтва: від традиційних, майже музейних творів старовинних Опішиі і Косова, до найсучасніших проявів пластичного творчого самовиявлення - робіт, виконаних в наднаціональних традиціях європейської та східної кераміки. Твори сучасних керамістів вражають сміливістю пошуків, розмаїттям стилів і напрямків, багатством форм, високою майстерністю й образністю, досконалим поєднанням естетичного і функціонального. (більше&helli