Визначні пам’ятки Києва

Найдавніше поселення на території сучасного Києва (вул. Кирилівська, 59-61). Виявлена київським археологом В.В. Хвойкою в 1893 у північно-західній частині міста. Досліджувалась ним у 1893-1903. Знаходилась на високому мисі борової тераси понад Дніпром розмірами 120 на 50 м. Складалася з двох культурних горизонтів - нижнього та верхнього. Нижній (на глибині бл. ЗО м) - довготривале поселення мадленського часу (пізній палеоліт) - 17-20тис. років до н.е.; розкопана площа становила бл. 10 тис. кв. м. Житла складалися з кісток мамонта. Виявлено кістки 67 мамонтів. Деякі бивні мали сліди обробки та орнаменту, в тому числі зображення птаха та болотної черепахи. Виявлено також кістки сибірського носорога і дикого коня, бл. 200 різноманітних кам'яних знарядь праці. (більше…)

Храм Різдва Богородиці вірменської колонії в Києві. Знаходився на подвір'ї існуючої Покровської церкви XVIII ст. (між будинком самої церкви та дзвіницею), стояв на головній подільській магістралі, яка перетинала Поділ з південного сходу (Хрещатицька брама - сучасна Поштова пл.) через центральну торговельну площу з церквою Пирогощі на захід йорданська брама, де починався шлях до Кирилівського монастиря - район рогу вул. Костянтинівської та Ярославської). Археологічні дослідження решток церкви показали, що вона неодноразово суттєво перебудовувалася. Виділяються два етапи її існування: XIV-XV ст. та XVI ст. 1651. В цей рік В. ц. згоріла під час захоплення міста військами Радзивіла і вже не відбудовувалася. (більше…)

Історична місцевість на лівому березі Дніпра, Тут, на стариці Десни Радосипі (Гнилуша), знаходиться давньоруське городище - Городок Пісочний, який контролював лівобережні підходи до Києва, особливо річкові повз головне русло Дніпра. В Городку Пісочному часто відбувалися зустрічі та переговори давньоруських князів. Вперше згадується літописом під 1026. Звідси споглядав Київ 1239 полководець хана Батия Менгухан. Здивований красою та величчю міста, він не наважився на його штурм. У XIV-XV ст. В.- заміська резиденція київських князів, місце князівського полювання. Тут знаходився замок князя Симеона Олельковича. Пізніше В. належала Милославським, Вигурам, Михайлівському Золотоверхому монастирю. (більше…)

Комплекс цегляних, частково триповерхових, частково чотириповерхових споруд по вул. Володимирській, 15, ланка історичної забудови Вододимирської та Великої Житомирської вулиць і Софійської площі. Вже близько півтора століття тут містяться служби правопорядку і суду. У дореволюційні роки це була цитадель губернського бюрократизму, де зосереджувалися губернські установи ("присутствія"). Для них у 1854-57 споруджено довгастий корпус у стилі пізнього класицизму вздовж спеціально утвореного проїзду від Софійської до Михайлівської площі (архітектори  Штром., К. Скаржинський, М. Іконніков). Саме тут у приміщенні окружного суду восени 1813 слухалася "справа Бейліса", що мала гучний резонанс. (більше…)

(Вул. О. Гончара, 79) - перший приватний драматичний театр. Відкрився 1991. Художній керівник та ініціатор створення Л. Титаренко - колишня актриса Київ. рос. драм, театру ім. Лесі Українки. В репертуарі театру понад 10 вистав, високий рівень яких забезпечується участю в них багатьох театр, зірок Києва. Це комедії "Плачу вперед" Н. Птуш-кіної, "Цена любви" М. Задорного, "Кадриль семейная" В. Гуркіна, "Миллионерша" Б. Шоу, "Мужской род, единственное число, или не верь глазам своим" Ж. Бріке-рата М. Ласега, "Немного любви в этом безумном мире" Ф. Саган, "Круг" С. Моема та ін.