Автор: admin

Церква Успіння Богородиці ("рекомая Пирогоща") на Контрактовій площі. Назва походить від однойменної ікони Богоматері (Одигітрії за іконографічним типом), яку привезли з Візантії на "єдиному кораблі" з іншою відомою іконою Богоматері (Сліус, або Замилування), яку забрав 1151 князь Андрій Боголюбський з Виш города до Володимира (тепер широко відома як Володимирська Богоматір). Саме слово "Пирогоща" в перекладі з грецької означає "башта". Імовірно, на ній було зображено башти імператорського Влахєрнського монастиря в Константинополі. Закладена великим князем київським Мстиславом Володимировичем у І 131, завершена вже за князювання його брата Ярополка Володимировича в 1135. (більше…)

Історична місцевість у північній частині Києва в межах Шевченківського району. Розташована на пагорбах між Лук'янівкою (частиною якої вона інколи вважається), Глибочицею, Щекавицєю, Юрко-вицею та Реп'яховим яром. Недостатня археологічна дослідженість цієї місцевості поки що не дозволяє скласти уявлення про її давню історію, але не викликає сумніву, що вона була пов'язана з городищами, святилищами та могильниками на Юрковиці та Щека-виці давньослов'янських часів і доби язичницької Русі. Інтенсивного життя тут тривалий час не було і на плані Києва 1695 позначено, що на цих горах над Іордапсь-ким монастирем росте ліс. Т. почала обживатися з початку XIX ст. Назва пов'язана з оселенням тут у 40-х pp. (більше…)

(Вул. Тимирязівська, 1). Створений 1935 як підрозділ Ін-ту ботаніки НАН України. Тоді ж постановою уряду України та рішенням Київради для будівництва нового Ботанічного саду на мальовничих печерських пагорбах виділено ділянку землі в 117 га, яку планувалося освоїти протягом 10-12 років. До 1941 на цій території зібрано бл. 1050 і видів рослин під відкритим І небом та 1000 оранжерейних І рослин. Але під час окупації Києва 1941-43 німецько-фашистськими військами зберегти їх майже не вдалося. Будівництво Ботанічного саду відновилося вже в березні 1944, а в липні він став самостійною установою в системі Академії наук України. Будівництво очолив М.М. Гришко. Під його керівництвом було розроблено науковий план будівництва саду, проведено основні роботи з планування території, збору кол