Автор: admin

Володимиру князю пам’ятник

Визначні пам'ятки Києва
Відкритий 1853 на честь великого князя київського Володимира Святославовича (Володимира Великого). Встановлено на нижній терасі Володимирської гірки. Автори - скульптори В.І. Демут-Малинонський і П.К. Клодт, архітектор O.K. Тон. Відлита з бронзи фігура князя (висота 4,5 м) в мантії і з великокнязівською шапкою в руках височить на 16-метровому бронзовому постаменті та квадратному стилобаті з чавунних плит. На постаменті барельєф "Хрещення Русі" та герб стародавнього Києва. В 1953-54 реставрований.

Суворова вулиця

Визначні пам'ятки Києва
Одна з головних вулиць Печерська. Простягається від Слави площі до Московської вулиці. З другої чверті XIX ст. відома під назвою вул. Еспланадної (від еспланади Печерської фортеці). В середині XIX ст. її південну частину вже забудовано переважно одно-, зрідка двоповерховими будинками з лавками і крамничками. Першою значною спорудою на ній стало приміщення п'ятої (Києво-Печерської) гімназії, споруджене 1885 на розі з тодішньою вул. Миколаївською (вулиця Січневого повстання, 1/18, тепер це приміщення, після його перебудови і розширення, займає Національний транспортний університет). Сучасну назву дістала 1900 на честь видатного російського полководця О.В. Суворова. Пам'ятником архітектури на ній є збудований у 1915-16 в стилі неоренесансу (архітектор В.М. (більше…)

Вступ

Громадянський рух та освітньо-культурний розвиток Києва
У третій чверті XIX ст. культурне і громадське життя в Києві, як і раніше, розвивалося в органічній взаємодії. Значна частина творчої інтелігенції відігравала в громадсько-політичному житті міста, а значною мірою і всієї підросійської України провідну роль. Йдеться насамперед про групу яскравих особистостей, які в своїй більшості починали життєвий шлях на початку ліберальних перетворень Олександра II і в подальшому складали ядро київської Старої громади. Український громадсько-культурний рух, що виразно активізувався в перші роки царювання Олександра II, на межі 50-60-х pp. виходив з ідейних па робок кирило-мофодіївців. Його центром став саме Київ, де його активістами були молоді люди, тоді як провідні кирило-мефодіївці після свого звільнення з'їхалися до столиці імперії, де згур

Вступ

Київ середини 40-х - початку 80-х pp. XX ст.
В грудні 1943 в Києві працювало вже близько сотні підприємств, а в травні 1945-400. Було відновлено роботу на трьох електростанціях міста, але електроенергії бракувало. В червні 1944 почав працювати перший трамвайний маршрут, а в січні наступного року відкрилася і перша лінія руху тролейбусів. У 1945 працювало 14 лікарень та поліклінік, у 1946 - 22 вищі навчальні заклади з 18,3 тис. студентів, 111 шкіл, з яких 82 - середні. Відновлено залізничні мости через Дніпро, роботу залізничного та річкового транспорту. Промислове виробництво в 1949 досягло довоєнного рівня, а в наступному році перевищило його на 36%. Між тим голод, що лютував в Україні в післявоєнні роки, давав про себе знати, в Києві діяла карткова система, а паралельно з нею - "чорний ринок". (більше…)

Котляревському пам’ятник

Визначні пам'ятки Києва
Відкритий 1975 у сквері на розі вулиць Мельникова і Герцена на честь І.П. Котляревського (1769-1838) - засновника нової української літератури, автора поеми "Ене'їда" та п'єс"Наталка Полтавка" і "Москаль-чарівник". Являє собою бронзовий бюст письменника, відлитий разом з постаментом-колоною, оздобленою тематичними рельєфами за мотивами його творів. Встановлений на стилобаті з червоного граніту (скульптор Т.Н. Кальченко, архітектор А.Ф. Ігнащенко). Загальна висота пам'ятника - 5,5 м.