Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва

Міжнародний престиж Київської Русі

Міжнародний  престиж Київської Русі

Зростала чисельність мешканців передмість та сіл – на Печорську (Берестове), в заплаві р. Либідь (Предславине), в інших районах. Навколо столиці стали з’являтися монастирі – осередки християнської духовності. Серед них особливу роль відігравав Києво-Печерський монастир. Історія цієї обителі починається з 1051, коли чернець Антоній, що повернувся з Афону, зайняв печерку для молитов Іларіона, який став митрополитом, і навколо нього почала збиратися братія. Справжнє піднесення монастиря відбулося за часів ігуменства Феодосія, коли в ньому розпочалося будівництво Успенського собору (1073), освяченого 1078.

Серед інших монастирів з кам’яними соборами другої половини XI ст. слід зазначити Видубицький монастир, Кловський з мурованим собором Богородиці Влахернської, а також Янчин на Андріївській горі, Дмитрівеький на Михайлівській горі, Симеонів на Копиревому кінці поблизу Львівської площі. Прочитать остальную часть записи »

Археологічні охоронні зони

Археологічні охоронні зони

1. Поштова площа, Володимирський узвіз, вулиці Трьохсвятительська та Костьольна, майдан Незалежності, вулиці Б. Грінченка, Прорізна, Ярославів Вал, Львівська площа, вулиці Обсерваторна, Кудрявська, Смирнова-Ласточкіна, Верхній та Нижній Вали, вулиці Кирилівська (проектна траса), Нижньо-Юрківська, схили гір до Кирилівських висот, Врубелівський узвіз, вулиці О. Теліги, Кирилівська, Оленівська, Набережно-Лугова, Набережно-Хрещатицька.

2. Аскольдова могила – територія колишнього Микільського монастиря в межах – Дніпровський узвіз, вул. Січневого повстання (І. Мазепи), Київського яру, Паркової алеї.

3. Територія Клову в межах вулиць Шовковичної. О. Богомольця, П. Орлика.

Важливими також є пам’ятки архітектури та містобудування, монументального мистецтва Києва. Прочитать остальную часть записи »

Марксистська література

Марксистська  література

Найзначнішою з підпільних марксистських організацій міста в першій половині 90-х pp. XIX ст. була утворена 1891 «Российская группа социал-демократов», активні учасники її – Я. Ляховський, Б. Ейдельман, І. Чорба, С. Мержинський та ін. Вони спочатку поширювали марксистську літературу серед студентів і гімназистів, але незабаром налагодили зв’язки з робітниками деяких підприємств міста. В тому ж 1891 до Києва приїхав професійний революціонер ІО. Мельников, який, увійшовши до названої соціал-демократичної групи, організував навколо неї мережу марксистських робітничих гуртків. У 1894 у Києві розгорнувся робітничий страйковий рух: страйкували працівники Головних залізничних майстерень та шевських підприємств. Прочитать остальную часть записи »

Напружені відносини з Наполеоном

Напружені  відносини з Наполеоном

Напружені відносини з Наполеоном та чергова російсько-турецька війна 1806-12 підвищували стратегічне значення Києва і спонукали М.І. Кутузова до нарощування потужності наявних оборонних споруд та створення пов’язаних з ними нових систем укріплень. У 1810 відомим російським фортифікатором генералом К. Опперманом розроблено проект створення в Києві великого табору для запасних армій, посилення Старокиївської і Печерської фортець та спорудження нових земляних укріплень, В 1810-12 зведено потужне Звіринецьке укріплення на горі між Наводницьким яром та Видубичами.

Подією в історії забудови та розвитку територіально-планувальної структури міста стала велика пожежа 1811, внаслідок якої згорів майже весь Поділ. Прочитать остальную часть записи »

Російсько-Японська війна

Російсько-Японська  війна

Ситуація почала знову загострюватися в перші місяці 1904, з початком Російсько-Японської війни. 9 січня 1905 в Петербурзі відбувся масовий розстріл мирної робітничої демонстрації. Країна була обурена цим злочином. На знак протесту проти подій «кривавої неділі» 12 січня 1905 у Києві застрайкували робітники Південноросійського машинобудівного заводу. Слідом за ними припинили роботу працівники інших машинобудівних та чавуноливарних заводів (Гретера і Криванека, Унгерна і Неєдли, Млошевського), кондитерської фабрики Кірхгейма та багатьох інших підприємств. Страйки на провідних підприємствах міста відбувалися і в наступні місяці. Паралельно активізувалися студенти вищих навчальних закладів, які влаштовували мітинги і маніфестації з політичними вимогами. Прочитать остальную часть записи »