Визначні пам’ятки Києва

Одна з історичних вулиць Києва, що простягається від місця перетину Володимірської вулиці і Десятинної вулиці до Контрактової площі на Подолі. Огинає Андріївську гору, на якій міститься Андріївська церква, та проходить між мисовим виступом цього пагорбу горою Уздихальниця і Замковою горою. Сучасна назва відома з 40-х pp., коли тут почала споруджуватися Андріївська церква. За часів Київської Русі мав назву Боричен узвіз. який вперше згадується в літописі під 945. Очевидно, цей найкоротший шлях з Старокиївської гори, куди в кінці правління Ігоря почав переноситися адміністративний центр Києва, було прокладено за його часів через перетинку, яка з'єднувала Замкову та Старокиївську гори. На початку правління Ольги він вже існував, по ньому на гору, до кам'яного терема княгині, підніма

Одна з центральних і найдавніших площ міста. Історична назва походить від Михайлівського Золотоверхого монастиря та однойменного собору, що розташовані поблизу від неї і особливо шановані киянами як присвячені покровителю міста архістратигу Михаїлу. До неї підходять Десятинна, Велика Житомирська, Трьохсвятительська і Михайлівська вулиці та широкий Володимирський проїзд, який пов'язує її з Софійською площею. М. п. з'єднується з Подолом фунікулером. На ній розташовані будинок Міністерства закордонних справ України та Ользі княгині пам'ятник. У древні часи на місці М. п. був глибокий яр, що розділяв Старокиївську і Михайлівську гори, на якій на початку XII ст. побудовано Михайлівський Золотоверхий собор. (більше…)

Гора, названа на честь Хорива - брата легендарного засновника Києва князя Кия. Ототожнюється з Юрковицею (Лисою горою) - одним з мисів Київського плато. Знаходиться на одній лінії з Старокиївською горою, Замковою горою та Щекавицею. Між нею і Щекавицею протікав Юрківський струмок. На горі знаходилось поселення зарубинецької культури та городище давньоруського часу з валами IX-X ст. До городища прилягав великий курганний могильник язичницької доби IX-X ст., який займав першу та другу тераси Кирилівської гряди. Досліджено в XIX ст. бл. 80 поховань, в тому числі дружинника з конем, окремі мали багатий інвентар. Під горою, в садибі по вул. Юрківська, 7 у 2003 p. М.А. Сагайдак дослідив кам'яну церкву XII ст. (більше…)

Одна з центральних вулиць Києва, що простягається від Толстого Льва площі до вул. Солом'янської. Запроектована у 1846, забудовуватися почала у 50-х pp. XIX ст. Спочатку мала назву Шулявської, оскільки вела до передмістя Києва - Шулявки, 1891 перейменована на Караваєвську, на честь професора університету В.О. Караваева, Основну забудову перших двох кварталів (від площі Льва Толстого) здійснено наприкінці XIX - на початку XX ст. Історичне значення має будинок № 5, в якому містилася редакція впливової газети правої орієнтації "Киевлянин", що виходила в 1864-1919 (з перервою січень 1918 - серпень 1919). У 1949-64 в цьому будинку мешкав відомий диригент і композитор Г.Г, Верьовка, 1948-63 - хоровий диригент О.Н. (більше…)

Історичні вулиці Подолу, які утворюють два боки єдиного бульвару. Сучасна пряма траса вулиць утворена після пожежі 1811 наступного перепланування Подолу за планом В. Гесте. Стара траса мала різкий вигін на південний захід до Костянтинівської церкви (вул. Щекавицька) відповідно до течії русла р. Глибочиця. Назва вулиць походить від валів, що йшли вздовж берегів річки. Під час перепланування верхню та нижню частину річки з'єднали напряму новим штучним руслом - Канавою. У 70-80-ті роки XIX ст. Канаву переведено у цегляний колектор, а над нею розбито бульвар, внаслідок чого утворено обидві вулиці. Вони розмежовували самий Поділ з передмістям Плоським. На них наприкінці XIX - на початку XX ст. (більше…)