Автор: admin

Жахи громадянської війни

Часи Гетьманату та Громадянської війни
Але попри жахи громадянської війни та червоного терору в Києві не вщухало художньо-мистецьке життя. Ще влітку 1918 в місті утворилося богемна кав'ярня-клуб під назвою "Киевский литературно-артистический клуб" ("Клак"). Містився він у центрі міста, на пул. Миколаївській, де часто зустрічалися обдаровані, здебільшого ще молоді люди, зокрема П. Тичина, М. Семенко, О. Вертинський, М. Булгаков, К. Паустовський, В. Маковейський, Б. Лівшиць, О. Екстер, а також літератори і поети - В. Шкловський, Л. Нікулін, О. Мандельштам, І. Еренбург. В період другої більшовицької окупації міста "Клак" перейменували на "Хлам" ("Художники, литераторы, актеры, музыканты"). (більше…)

Петрівська алея

Визначні пам'ятки Києва
Проходить між Грушевського вулицею та Парковою дорогою, відділяє Хрещатий парк від Міського саду. Штучно пробита в 1909-11 як прогулянкова дорога, водночас над нею перекинуто Парковий пішохідний міст. Назву отримала на честь царя Петра І з нагоди святкування в 1909 200-річчя Полтавської перемоги, називалася також "вулиця Петра Великого". У 1911 -12 на початку П.а. зведено Другий міський театр, не зберігся (архітектор І.В. Ніколаєв). Нині на алею виходять стадіон "Динамо" ім. В.В. Лобановського, ресторан "Динамо" - пам'ятка архітектури конструктивізму (архітектори Й.Ю. Каракіс, П.Ф. Савич, 1932-34). На розі П.а. з вул. Грушевського встановлено пам'ятник Петровському. (більше…)

Трагічні сторони

Київ середини 40-х - початку 80-х pp. XX ст.
В 1980 Київ займав територію в 782 кв. км і налічував 2 232 тисячі мешканців (реально значно більше). Порівняно з 1970 кількість його населенні зросла на 600 тис. чоловік. Але поряд з цими успіхами в житті міста були і трагічні сторони. Впродовж 50 - 60-х pp. продовжувалося знищення пам'яток історії та культури. Серед них варто згадати церкву Різдва Христового на Поштовій площі та інші зруйновані в той час храми, цвинтарі та цивільні споруди, що мали історико-культурне значення. До трагічних подій Києва того часу треба віднести пожежу 1964 в Центральній науковій бібліотеці, під час якої загинуло багато цінних книжок, зокрема стародруків та документальних матеріалів з історії України. Ще більш гучними були події, пов'язані з Бабиним Яром. (більше…)

Встановлення Центральною Радою своєї влади

Відлуння лютневої революції 1917 р.
Встановлення Центральною Радою своєї влади в Кисні та її підтримка в переважній більшості інших міст України ще не гарантувало безпеку новонародженої УНР. Майбутнє України вирішувалося в розташованих на її території, особливо вздовж лінії фронту, військових частинах. Генералу П. Скоропадському протягом серпня 1917 вдалося створити на базі підпорядкованого йому 34-го корпусу зразково вишколений і дисциплінований І Український корпус. Коли підбурені Є. Бош збільшовичені військові частини почали наступ на Київ з метою повалення Центральної Ради, сили П. Скоропадського 4-5 листопада в районі залізничної станції Козятин роззброїли їх та об'їзними шляхами відіслали до Центральної Росії. Таким чином 1 Українському корпусові вдалося врятувати Київ напередодні проголошення Української Нар

Національний хор ім. Г.Г. Верьовки

Визначні пам'ятки Києва
Створений 1943 у Харкові, з 1944 - в Києві. Складається з власне хору, танцювальної групи, оркестру народних інструментів. Його організатор і художній керівник - композитор і диригент Г.Г. Верьовка (з 1965 - хор його імені), у 1964-66 - художнім керівником і головним диригентом була Е.П. Скрипчинська, з 1966 колектив очолює А.Т. Авдієвський, головний балетмейстер - О.О. Гомон. Хор з 1965 - заслужений колектив України, з 1974 - академічний, нині - національний. На відміну від багатьох професійних і самодіяльних народних хорових колективів і хореографічних ансамблів, творчість яких живить місцевий фольклор, Н.х.- універсальний художній колектив, що своїм досконалим мистецтвом репрезентує все найкраще з народної творчості всіх етнографічних районів України. (більше…)